28 квітня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про масштабну реформу цивільного кодексу. Документ не включає одностатеві партнерства до визначення поняття «шлюб». Нещодавно Верховний суд України у знаковому рішенні визнав одностатеве партнерство «сім'єю» — однак законодавці замість того, щоб закріпити цей крок, обрали шлях подальшого вкорінення дискримінації в праві. Без офіційного правового визнання одностатеві партнери в Україні не вважаються членами сім'ї, що позбавляє їх цілої низки прав.
Суспільна підтримка рівності у шлюбі в Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії зросла до понад 70 відсотків, однак законопроєкт цього не відображає.
Не менш проблематичними є й інші положення документа. Законопроєкт неодноразово апелює до розмитого поняття «добрих звичаїв» у контексті регулювання приватних відносин, що відкриває простір для довільного тлумачення. В архаїчному дусі проєкт дозволяє колишньому чоловікові вимагати від колишньої дружини повернення дівочого прізвища, спираючись на власну оцінку її «аморальної» поведінки в шлюбі. Обов'язкова процедура «примирення» для пар із дітьми, що розлучаються, може утримувати людей у шкідливих або жорстоких стосунках.
Законопроєкт також ставить під удар права дитини та послаблює захист людей з інвалідністю. Він допускає ретроактивну зміну дати й місця народження усиновленої дитини та приховування від неї самого факту усиновлення. Окрім того, документ фактично легалізує відмову від дітей з інвалідністю, дозволяючи батькам залишати їх у медичних закладах. Зберігається й жорстка система опіки, яка позбавляє людей з інвалідністю дієздатності та права самостійно приймати рішення щодо медичної допомоги та сімейного життя.
Окремі законодавці підтримали законопроєкт, зазначивши, що він відображає «роки роботи» юридичних експертів. Утім Human Rights Watch та інші правозахисні організації б'ють на сполох: документ суперечить міжнародним зобов'язанням України — зокрема Європейській конвенції з прав людини, Конвенції про права осіб з інвалідністю та Конвенції про права дитини. Законопроєкт також відходить від принципів недискримінації Євросоюзу, що потенційно ускладнить шлях України до членства в ЄС.
На наступних етапах законодавчого процесу парламент повинен привести проєкт у відповідність до міжнародних зобов'язань. Правова реформа має захищати права людини, а не підривати їх.