У середу і четвер російські дрони та ракети накрили Україну найбільшою хвилею за тиждень: загалом понад 1 400 безпілотників і 56 балістичних ракет. Головний удар прийшовся на Київ — через кілька днів після прямих погроз завдати його у разі атаки на московський парад 9 травня.

Від перемир'я до масованих ударів

Президент Зеленський запропонував перемир'я з початком 5 травня. Москва відмовчувалась до 7 травня, а відтак оприлюднила власну пропозицію як одностороннє рішення з погрозою «масованого ракетного удару» по центру Києва у разі будь-якої атаки.

9 травня по Україні запустили 43 дрони і кілька балістичних ракет, 10 травня — ще 27. Лише 11 травня дало Україні спокійний день. Москва пояснювала кожну атаку як відповідь на дії Києва; Київ звинувачував Росію у порушенні власного ж перемир'я.

Щойно триденне перемир'я завершилося, пішли нові хвилі: 216 дронів у ніч на 12 травня, потім 892 безпілотники протягом 12–13 травня. Найважча ніч настала з 13 на 14 травня — 675 дронів і 56 ракет.

Удари по Києву: 12 загиблих

Українські зведення зафіксували ураження щонайменше в 20 точках столиці. Один удар зруйнував дев'ятиповерховий житловий будинок — під завалами загинули 12 людей. «Це звичайні житлові будинки, школа, ветеринарна клініка та суто цивільна інфраструктура», — написав Зеленський у Telegram. «Це точно не дії тих, хто вважає, що війна наближається до завершення».

Ефективність ППО

За тиждень Україна збила 92% із 1 930 запущених дронів — близько до цільового показника 95%, якого домагається Зеленський — і 41 із 57 ракет.

Росія сповільнюється на суходолі

Масовані авіаудари відбуваються на тлі гальмування наземного наступу. За оцінками Інституту вивчення війни (ISW, Вашингтон), у перші чотири місяці 2026 року росіяни просувалися в середньому на 2,9 кв. км на день — проти 9,76 кв. км у першій третині 2025-го і 14,9 кв. км у жовтні–березні 2024–2025 років. У перші два тижні травня середньодобовий показник впав до 2,63 кв. км.

За підрахунками ISW, у квітні Україна отримала чистий приріст території у 116 кв. км — перший такий результат з вересневого контрнаступу 2023 року. Аналітики пов'язують частину здобутків із застосуванням дронів у глибині фронту.

«Найнапруженіший напрямок зараз — покровський, де противник зосередив близько 106 000 особового складу», — повідомив 8 травня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

«Азов» вдарив під Маріуполем

8 травня корпус «Азов» Національної гвардії оголосив повернення під Маріуполь — майже рівно через чотири роки після здачі міста. Підрозділ зафіксував дронові удари по російських дизельних танкерах, армійських вантажівках та іншій логістиці за 160 км від лінії фронту вздовж траси Т-0509. «Глибина ударів зростатиме», — заявив корпус.

Ці удари складають частину ширшої кампанії з ураження логістики на відстані 120–150 км від фронту, яку Зеленський анонсував наприкінці квітня. За його словами, за минулий рік Україна збільшила кількість ударів на такій глибині у п'ять разів. «Ми вже завдаємо близько 5 000 успішних ударів на глибині понад 20 км щомісяця», — додав міністр оборони Михайло Федоров.

Російський військовий журналіст повідомив, що дрони «Шершень» фактично паралізували трасу М-30, попри те що лінія фронту проходить більш ніж за 35 км від неї. «У 2014–2015 роках фронт був ближчий, але М-30 була безпечнішою», — написав він. Причина: дальність FPV-розвідки зростає значно швидше, ніж рухається лінія фронту.

Удари по нафтовій інфраструктурі Росії

З березня Україна посилила удари по нафтовій інфраструктурі вглиб Росії — до 1 700 км від фронту. 8 травня СБУ вдарила по Ярославському НПЗ і Пермській нафтонасосній станції; пожежа від удару по Пермі тривала щонайменше до 11 травня. Того ж дня стався удар по Пермському НПЗ. Протягом тижня під удар потрапили також бази дронів і дослідницький центр радіолокації у Ростові-на-Дону, Брянський хімічний завод, склад вибухівки в Нижньому Новгороді.

Підтримка Берліна

У понеділок Федоров подякував Берліну за інвестиції у розмірі 1 млрд доларів у далекобійні можливості України — під час візиту германського міністра оборони Бориса Пісторіуса до Києва. «Позиції України зараз — на лінії фронту, у далекобійних ударах і у спільних результатах з партнерами — найсильніші за останні роки», — підсумував Зеленський.