Євробачення-2026 у Відні цьогоріч представлятиме Україну Лелька — виконавиця родом з Дніпра, яка вже десять років мешкає в Берліні. В інтерв'ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung вона розповіла про шлях від театральної акторки до джазової співачки, про відбір у підземному Києві та про пісню «Рідним» — баладу про трансформацію, перші ескізи якої з'явилися 2022 року.
З Дніпра до Дрездена
Пані Лелька, цього року ви представляєте Україну на Євробаченні у Відні, однак уже десять років живете в Берліні. Переїзд 2014 року був пов'язаний з початком війни?
Я переїхала до Німеччини ще 2014 року, але щоб відповісти, потрібен певний контекст. Я була дуже активною дитиною: відвідувала мистецькі гуртки, танцювала, співала й брала участь у конкурсах талантів. Вже тоді знала, що хочу бути співачкою. Доля спочатку привела мене до Київського університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого, де я здобула першу освіту як акторка. Водночас ніколи не кидала спроб реалізувати себе в музиці.
Чому ваш вибір упав саме на Німеччину?
По-перше, там дуже якісна освіта, а по-друге — вона була безкоштовною. До того ж моя родина має німецьке коріння: бабуся була німкенею. Знання мови в сім'ї якось загубилося, і я сприйняла відновлення цього зв'язку як особисте завдання. 2016 року вступила на джазовий спів у Дрездені. Після бакалаврату закінчила магістратуру з джазової композиції в тій самій академії, а також вивчала кіномузику в університеті Бабельсберг у Потсдамі.
Відбір під землею
Як сталося, що ви взяли участь у відборі «Відбір»?
Раніше я ніколи по-справжньому не думала про сцену Євробачення. Але фани роками підштовхували мене подати заявку — писали в коментарях у соцмережах і казали це особисто. Цього разу я нарешті наважилася — лише за кілька тижнів до закінчення прийому заявок.
Відбір через воєнний стан знову проходив у невідомому місці під землею. Яка була атмосфера 7 лютого в Києві?
Дуже надихаюча. Мене вразило, як люди об'єдналися навколо музики. Попри відключення світла, відсутність водопостачання й опалення, організаційна команда зробила все, аби ця подія відбулася.
Лелека — символ надії
Ваше ім'я — Вікторія Лелька. «Лельку» нерідко плутають з назвою армійського дрона. Але ваш псевдонім має зовсім інше походження?
Це справді поширена помилка. Я — Вікторія Лелька. «Лелька» означає «лелека» — перелітний птах, який завжди знаходить дорогу додому. Це відображає мою власну історію. До того ж у народних віруваннях лелека вважається символом надії.
Пісня «Рідним»
У пісні ви граєте зі словами: англійське «wish you» звучить схоже на українське «вишию». Хто писав пісню і про що вона?
У створенні «Рідним» брали участь саундпродюсер Якоб Гегнер, сонграйтер Адама Чефалу і бандурист Ярослав Джус. Ідея мовної гри належить моїй подрузі Тетяні — її можна вважати співавтором. По суті, пісня — про трансформацію: про той момент, коли зникають усі опори й треба зібрати сили, щоб поглянути у вічі страху. Лише здолавши його, можна збудувати нову реальність.
Що надихнуло вас на «Рідним»?
Перші ескізи з'явилися 2022 року — задовго до конкурсу. Тоді мені важливо було виразити свій емоційний стан у мелодії. Коли через кілька років я повернулася до цього демо, воно резонувало так само сильно.
Це також політична пісня?
Ні. Це пісня про віру в себе — про те, що неможливе може стати можливим.
Постановка і вокаліз
Як ви ставите пісню на сцені?
У мене чудовий режисер — молодий митець Ілля Дуцик. У центрі постановки — тема трансформації. Тканини на сцені символізують роздертість світу. Бандура спочатку з'являється зламаною, розірваною на шматки, і наприкінці народжується заново. Мені подобається, як усе це взаємодіє.
Фінал пісні вражає — ви тримаєте ноту майже пів хвилини. Як довго це відпрацьовували?
Це вокаліз. Запитала себе: у чому моя сила як співачки? На концертах я часто імпровізувала на одному подиху — і це тривало навіть довше за 28 секунд. Секрет — у дихальних вправах, регулярних тренуваннях, достатньому вживанні рідини і здоровому сні.
Україна на Євробаченні
Україна роками незмінно опиняється серед фаворитів Євробачення. Чим ви це пояснюєте?
Це не дивно — ми дуже співуча нація. І навіть зараз, у важкий час, мистецтво переживає відродження: зали театрів, кінотеатрів і концертних залів заповнені до останнього місця. Творчість — частина нашої ідентичності.
Якщо ви виграєте, в Україні конкурс провести не вийде. Ви б хотіли, щоб у 2027 році він пройшов у Берліні?
Це складне питання. Я вірю в нашу перемогу. Ми вкладаємо стільки сил, аби публіка по-справжньому відчула цю пісню. Але організаційними питаннями займається «Суспільне Україна» — як і в кожній країні-учасниці.