Комітет міністрів Ради Європи затвердив розширену часткову угоду про створення Керівного комітету Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України. Рішення підтримали 34 держави-члени організації, Євросоюз, Австралія та Коста-Рика.
За словами Максима Віщика, юридичного радника і координатора правових досліджень Global Rights Compliance (GRC), чинна міжнародна мережа притягнення до відповідальності не має судового органу з юрисдикцією щодо злочину агресії проти України. Без такого органу ця ділянка відповідальності лишається порожньою — і для України, і в ширшому контексті відновлення справедливості.
Агресія як передумова інших злочинів
Злочин агресії — це чинник, що уможливлює воєнні злочини, злочини проти людяності та потенційний геноцид, вчинені російськими силами в Україні, наголошує Віщик. Широка підтримка ініціативи свідчить про серйозні наміри держав, однак цей рівень треба зберегти протягом наступних років і десятиліть — особливо з огляду на зміну урядів і зсув пріоритетів в окремих країнах.
Трибунал: що далі
Трибунал не запрацює одразу. Перші засідання можливі вже наступного року, але до того часу потрібно розробити внутрішню політику та правила процедури, вирішити бюджетні питання і найняти достатньо персоналу. Процес послідовний, хоч і не швидкий.
Чому МКС не закриває цю прогалину
Міжнародне право знає лише два прецеденти переслідування за злочин агресії: Нюрнберзький і Токійський трибунали після Другої світової. Відтоді жодна міжнародна інституція не мала такої юрисдикції. Міжнародний кримінальний суд, попри ордер на арешт президента Росії Путіна за воєнні злочини 2023 року, не може переслідувати злочин агресії проти України: МКС розглядає такі справи лише тоді, коли обидві держави визнали його юрисдикцію, або коли справу передає Рада Безпеки ООН. Росія як постійний член блокує це рішення правом вето. Спеціальний трибунал розроблено саме для усунення цієї прогалини.