Чорнобильська зона відчуження, закрита для людей вже чотири десятиліття, підтримує більше дикої природи, ніж будь-яка офіційно захищена природна територія на півночі України. До такого висновку дійшло дослідження, опубліковане у Proceedings of the Royal Society B.
Дослідники розмістили 174 фотопастки на 60 000 кв. км північної України у 2020–2021 роках і зафіксували близько 31 000 спостережень тварин, що належать до 13 видів ссавців. На зону відчуження припало 19 832 спостереження — понад 63% від загальної кількості. Це єдине місце, де були зафіксовані всі 13 видів. Черемський природний заповідник — офіційно визначена охоронна зона — зафіксував лише один.
«Охоронювані території найефективніші тоді, коли вони великі, суцільні, а обмеження доступу для людей реально забезпечуються», — зазначено в дослідженні.
Чому зона перевершує заповідники
Автори вважають, що площа зони та жорстко дотримувані обмеження на доступ людей роблять її сприятливішою для дикої природи, ніж формальний природоохоронний статус. Незахищені ділянки на півночі України показали результати не кращі, ніж малі заповідники: «дрібніші охоронювані зони можуть просто бути надто малими, щоб підтримувати постійні численні популяції видів з великими домашніми ареалами».
Євразійська рись майже вчетверо частіше траплялася у зоні відчуження, ніж у Рівненському та Черемському заповідниках. Подібну картину показують вовки та руді лисиці — обидва види значно поширеніші у зоні відчуження.
Повернення зниклих видів
Майже повна відсутність людської діяльності дозволила повернутися видам, яких тут давно не бачили. Бурі ведмеді, відсутні понад сторіччя, знову заселили зону. Вовки та рисі відновили популяції як на українській, так і на білоруській частинах зони відчуження.
Коней Пржевальського — монгольський вид, генетично відмінний від домашніх порід, — завезли до зони у 1998–1999 роках: початкова популяція становила 23 особини. До 2021 року їх кількість сягнула 120. Відтоді коні поширилися за межі зони — в Білорусь і за річку Прип'ять.
Зона відчуження виникла після вибуху реактора Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року, що розкинув радіоактивне забруднення по всій Європі та примусив до евакуації навколишні міста, зокрема Прип'ять. У 2016 році Україна оголосила цю територію Чорнобильським радіаційно-екологічним біосферним заповідником — він охоплює приблизно 2600 кв. км.
Вплив радіації на популяції тварин дослідження не оцінювало, спираючись на попередні роботи з білоруської частини зони, які показали, що поширення ссавців не залежить від рівня цезію-137.
Вторгнення змінило все
Умови в регіоні кардинально змінилися після завершення досліджень. Російське вторгнення в Україну у 2022 році принесло військову активність через зону відчуження та охоронні зони вздовж білоруського кордону. Пожежі, пов'язані з бойовими діями, охопили ліси зони — є ризик повторного викиду радіоактивних частинок у повітря. Цивільний моніторинг і наукові дослідження в прикордонній смузі з початку війни різко обмежені.