Удар, збиття або небезпечне зближення приблизно десятка українських дронів за останні два місяці знову зробили балтійський регіон центром сірої зони, де авіаційна безпека, радіоелектронна боротьба та стратегічна невизначеність перетинаються. Україна стверджує, що її ударні безпілотники, запущені в бік портів Ленінградської області, були захоплені противником і перенаправлені проти союзників.
У вівторок натівський F-16 збив один із таких апаратів після того, як той увійшов у повітряний простір Естонії. Наступного дня інший безпілотник змусив литовську владу відкрити громадські укриття. Ці інциденти посилюють напругу в регіоні, який звик вважати Росію головною загрозою — але тепер відстежує й ризики від захисту свого головного союзника.
Брюссель вказує на Москву
І ЄС, і НАТО наполягають: першопричина — в Москві. «Українські дрони опиняються в Балтиці через повномасштабний напад Росії, що розпочався 2022 року», — заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Росія звинувачує балтійські держави у сприянні українським операціям — звинувачення, яке Рютте назвав «цілковитою нісенітницею».
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «загроза одній державі-члену — це загроза всьому Союзу», поклавши на Росію та Білорусь «пряму відповідальність» за інциденти з дронами. У союзницьких колах вважають, що Кремль намагається загострити відносини між балтійськими країнами та Україною.
Удари на тисячу кілометрів
Балтика у полі зору Києва з початку повномасштабного вторгнення. Останніми місяцями Україна активізувала атаки в північно-західному напрямку — для ударів по нафтовій інфраструктурі Росії та блокування виходу суден із портів.
Один із найуспішніших ударів стався 25 березня: Україна вразила криголам у порту Виборга — приблизно за тисячу кілометрів від власного кордону. Того дня Москва перехопила щонайменше 390 українських безпілотників.
Щоб зупинити рої дронів, російська сторона посилила перехоплення — частково за допомогою радіоелектронної боротьби (РЕБ), що дешевше, ніж витрачати ракети. З 23 березня близько десятка захоплених апаратів опинилися над балтійськими державами й Фінляндією або впали на їхній території.
Відставка прем'єрки Латвії
Падіння двох дронів на початку травня в Латвії — один влучив у порожній резервуар нафтосховища — спричинило відставку прем'єр-міністерки Евіки Силіні.
Спуфінг і неможливість атрибуції
Системи РЕБ зазвичай розривають зв'язок між оператором і дроном, що призводить до втрати керування. До інших методів належить спуфінг — введення хибних навігаційних даних — та безпосереднє захоплення каналу зв'язку для встановлення контролю над польотом.
Маріна Мірон, дослідниця Королівського коледжу Лондона, зазначає: важко однозначно встановити, чи є відхилення дронів наслідком спуфінгу. «Якщо маршрути були значно подовжені над балтійським повітряним простором, виникає питання: чи вистачило б їм запасу ходу для досягнення цілей на території Росії», — пише вона.
На думку Мірон, РЕБ стає інструментом тиску на НАТО саме через неможливість чіткої атрибуції. «Це дає засіб, здатний викликати політичний і психологічний ефект, не перетинаючи порогу, який спровокував би кінетичну відповідь», — каже дослідниця. Структурна невизначеність впливає на відчуття безпеки, єдність союзників і розподіл оборонних ресурсів. «Це створює живильне середовище для непорозумінь і небезпечних прорахунків», — підсумовує вона.
Пропозиція Зеленського
Президент Володимир Зеленський запропонував балтійським країнам операторів і фахівців із дронів та РЕБ для підготовки їхніх збройних сил. Речник МЗС України Георгій Тихий повідомив, що Київ перебуває в контакті зі союзниками в Балтиці та Фінляндією. Уряд Зеленського вибачився перед партнерами й публічно покладає провину на Москву. Приватно союзники висловлюють занепокоєння. Міністр оборони Естонії Ганно Певкур попросив Україну прокладати маршрути ударів якомога далі від натівської території.