Цього тижня, під далеке виття повітряних тривог, у Києві відбулося прощання з двома сестрами. 12-річна Любава і її 17-річна сестра Віра — серед 24 мирних жителів, які загинули від російської ракети, що перетворила їхній житловий квартал на руїни на початку місяця. До цього вони вже втратили батька, який воював на передовій. Їхня мати — єдина, хто вижив у цій родині.
Ось людська ціна наймасштабнішого тривалого авіаційного удару Росії: 1 500 дронів і 56 ракет, випущених по Україні протягом 48 годин.
Жертв могло бути ще більше. Українська протиповітряна оборона не допустила цього. За словами президента Володимира Зеленського, 94% далекобійних дронів і 73% ракет було успішно перехоплено. Для порівняння: 14 травня 2025 року українські сили знищили лише 55% російських дронів. Україна стає дедалі сильнішою у захисті власного неба.
«На жаль, ми тепер найкращі у світі», — каже підполковник Юрій Мироненко, генеральний інспектор Міністерства оборони України. Утім він визнає, що збивати російські балістичні ракети «не так просто».
Від радянської спадщини до багаторівневої системи
За більш як чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії Україна збудувала дедалі складнішу, багаторівневу систему ППО. На початку війни вона спиралася на старе радянське озброєння. Захід допоміг зміцнити оборону — зокрема передав технологічно досконалі системи, серед них зенітні ракети Patriot.
Але Україна також розробляла власні рішення — від мобільних вогневих груп із важкими кулеметами на вантажівках до дешевих, масово вироблених перехоплювачів.
Sky Map: «мозок» системи
В основі українських засобів ППО — програмне забезпечення Sky Map, яке відстежує кожну планувальну бомбу, ракету та дрон, запущені Росією. Воно використовує радари, тисячи датчиків, відеопотоки та штучний інтелект для виявлення загроз і наведення сил ППО.
Спочатку Україна покладалася на мережу мобільних телефонів, прикріплених до телеграфних стовпів, — вони мали вловлювати звук дронів, що наближаються. Тепер система використовує складніші сенсори. Сполучені Штати вже застосовують Sky Map для захисту однієї зі своїх баз на Близькому Сході.
P1-SUN: дрон за тисячу доларів проти дрона за п'ятдесят тисяч
Одна зброя збиває російські дрони ефективніше за будь-яку іншу: дешеві дрони-перехоплювачі. За формою вони нагадують велику кулю, приводяться в рух чотирма роторами в основі. Нині Україна виробляє понад 1 000 таких дронів на добу. У березні цього року вони знищили понад 30 000 російських дронів, за даними Повітряних сил України.
У полі під Херсоном Полк безпілотних систем Морської піхоти України демонструє один із них у дії. Зі стаціонарного пуску перехоплювач P1-SUN розвиває швидкість понад 300 км/год при дальності більш як 30 км. Командир на позивний «Велкос» називає його «дуже серйозною зброєю». «Це показує, як швидко ми можемо адаптуватися, як тримаємо лінію та як багато можемо розвиватися», — каже він.
P1-SUN надруковано на 3D-принтері. Вартість — близько 1 000 доларів (750 фунтів стерлінгів), що у 50 разів дешевше за однорозові ударні дрони Shahed, які він і покликаний знищувати.
Приватний сектор входить у гру
До системи ППО долучаються й приватні компанії. «Нам потрібно охопити всю Україну й бачити всі цілі. Тому ми використовуємо всі наявні ресурси», — пояснює Мироненко, який курирує цю ініціативу. До програми вже приєдналися 25 компаній. Стимул очевидний — захист власних заводів та інфраструктури. Російські удари по енергосистемі взимку залишили мільйони людей без світла.
Carmine Sky — одна з таких компаній, що пропонує послуги ППО клієнтам із приватного сектору. Вони збудували мережу веж із дистанційно керованими кулеметами в Харківській області, поблизу кордону з Росією.
У підвальному центрі управління ряди моніторів відображають Sky Map із відстеженням ворожих дронів і літаків. За екранами — звичайні цивільні: матері, таксисти та ветерани. Кожен пройшов перевірку й кілька тижнів підготовки. Руслан, речник компанії, каже, що керувати дистанційними кулеметами «схоже на комп'ютерну гру — як Xbox чи PlayStation». Він зазначає, що приватний сектор «може масштабуватися значно швидше, ніж державний». Ці компанії вже збили десятки російських дронів.
Прогалини залишаються
Україна також посилила власні удари по Росії. Нещодавні атаки спричинили масштабні пожежі на нафтопереробних заводах і дістали до Санкт-Петербурга й Москви, змусивши Кремль скоротити масштаб травневого параду Дня перемоги.
Обидві сторони тепер змагаються в темпі інновацій. Росія розробляє швидші реактивні дрони і запускає дрони-пастки для виявлення позицій українських сил ППО.
Прогалини у захисті залишаються суттєвими. Україна й надалі потребує американських ракет Patriot — єдиного дієвого засобу проти балістичних ракет. Через американські операції проти Ірану їх катастрофічно бракує. Поблизу передової ні Україна, ні Росія не можуть впоратися із загрозою масового застосування малих FPV-дронів — вони досі завдають найбільших втрат.
Попри технічний прогрес, сітки над дорогами, гвинтівки та дробовики досі залишаються останнім рубежем оборони. Президент Зеленський попередив: масові атаки Росії розраховані на те, щоб перевантажити систему ППО. Запускаючи сотні дронів і десятки ракет, вона неминуче досягатиме цілей — а значить, будуть нові жертви, як сестри Любава та Віра.