Міністри закордонних справ НАТО зібралися сьогодні на дводенну зустріч у шведському Гельсінгборзі. Головні теми для обговорення — майбутнє американських військ у Європі та підтримка України.
У валізах на Гельсінгборг — передусім запитання: запитання європейців до держсекретаря США, але й запитання європейців до самих себе.
Що означає оголошений президентом Трампом вивід 5 000 американських солдатів з Німеччини? Це справді вихід з Європи чи лише перегрупування в межах наявного контингенту? Є ознаки того, що військових можуть перекинути на Східний фланг — можливо, до Польщі. Американський генерал і верховний головнокомандувач НАТО Алексус Гринкевич підтвердив: загальна цифра залишається на рівні 5 000. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запевняє, що на обороноздатність альянсу це не вплине.
Венс говорить про «затримку»
Окреме питання — рішення не направляти до Польщі 4 000 американських солдатів, які мали змінити своїх колег у рамках звичайної ротації. Віцепрезидент США Дж. Д. Венс назвав це «затримкою». Чи означає це, що вони все ж таки прибудуть — тільки пізніше? Рютте анонсував нові роз'яснення Вашингтона щодо моделі американської військової присутності, однак деталей поки не наводить. Принаймні одне вже ясно: держсекретар США Марко Рубіо до Гельсінгборгу прибуде.
Рютте вимагає пришвидшення переозброєння
На порядку денному — і суто європейські питання. Як суттєво прискорити розробку та закупівлю озброєнь у власній оборонній промисловості? Рютте нагадав партнерам про ухвалене торік на саміті в Гаазі рішення щодо п'яти відсотків ВВП на оборону і вимагає значно більших темпів реалізації.
Ще одне питання — від європейців до самих себе: як краще розподілити підтримку України? Американці поки що продовжують постачати обіцяну зброю — переважно оплачену Європою. Але всередину самого континенту зростаючий тягар розподілено вкрай нерівномірно. «Багато хто робить щось, але лише небагато — справді багато», — розкритикував Рютте. Існує «дисбаланс», який потребує виправлення.
Хто вестиме переговори щодо України?
На полях зустрічі може постати й питання про те, хто від імені Європи сяде за стіл переговорів, якщо Білий дім дедалі більше усувається від теми війни в Україні. Пропозицію, яку висунув підтримуваний Путіним Герхард Шредер, відхилено через конфлікт інтересів. Колишня канцлерка Ангела Меркель категорично відкинула для себе таку роль: за столом має сидіти чинний посадовець із реальними повноваженнями.
У цьому контексті звучить ім'я Александра Стубба, президента Фінляндії. Він виступає за прямі переговори з Росією і підтримує хороші стосунки з Дональдом Трампом — що теж може стати в пригоді.
Ормузька протока: Європа готується
Певного сприятливого тону переговорам у Швеції надала підтримка, яку Європа пообіцяла щодо забезпечення безпеки Ормузької протоки. Під керівництвом Франції та Великої Британії кілька держав готуються до відновлення вільного судноплавства цим торговельним маршрутом. Німеччина бере участь кораблями-мінними тральщиками — але лише за умови припинення вогню та наявності міжнародного мандату.