Молода жінка пробирається до відвідувачів виставки. «Одне питання», — каже вона солдатам і підприємцям, що проходять повз: «Ти вже вбивав сьогодні дітей дронами?» З вулиці долинають гасла на підтримку Палестини, поліція відносить перших активістів із пішохідного переходу. Водії сигналять і лаються. На заводській території за огорожею чекають інші демонстранти — один одягнений Смертю з косою, по боках два скелети. З динаміків гуркотить маршова музика, над порожнім подвір'ям розносяться звуки вибухів і сигналів тривоги.
Привід для протесту — відкрита у четвер виставка у віденських майстернях у Зіммерінгу. Тут вдруге проводиться спеціалізована оборонна виставка «DroneVation & Defence», організована журналом Militär Aktuell. Серед учасників — австрійська армія, Міністерство оборони та оборонні компанії з Австрії і з-за кордону. Демонстранти виступають проти проведення такого заходу у Відні: зокрема, тому що деякі компанії своїми поставками зброї нібито сприяють «геноциду в Газі».
Генерал-лейтенант Харальд Водозек, директор з озброєнь австрійської армії, піднімається на сцену. «Саме це ми й хочемо захищати: свободу демонстрацій і свободу слова», — каже він. Справа не в тому, щоб він як шеф із закупівель озброєнь отримав більше грошей на зброю: «Йдеться про те, як захистити ліберальну демократію».
Водозек говорить про технологічні зміни, що відбулися надзвичайно швидко за кілька років. «Ще кілька років тому дрони вважались лише допоміжними засобами». Сьогодні безпілотні бойові системи стали основою ведення бойових дій на суші, в повітрі та на морі. Певні люди «не в захваті» від нинішнього розвитку подій — про це, серед іншого, каже Арнольд Каммель, генеральний секретар Міністерства оборони, згадуючи й те, що відбувалось дорогою на виставку. Але так уже склалося: ці розробки і технології існують. Тепер головне — як із цим поводитись, каже Каммель.
Роберт Гарвард, колишній вищий офіцер армії США, працює менеджером в американській оборонній компанії Shield AI, що спеціалізується на штучному інтелекті. Завдяки застосуванню нових видів озброєнь — зокрема дронів — українцям вдалося протистояти російській агресії, каже Гарвард. Так само і Іран успішно тримається проти США: «Дві наддержави стримені двома набагато меншими країнами», — зазначив він. Колишній військовий бачить похмурі перспективи для класичних бойових систем на кшталт винищувачів.
США вже не можуть демонструвати силу в тих самих масштабах, що й раніше, спираючись на десяток авіаносців, військових баз і величезних авіаційних флотів. Дрони вартістю кілька сотень тисяч доларів здатні атаками на військові аеродроми знищувати літаки й інфраструктуру, завдаючи збитків на мільярди. Саме таке відбувалось під час іранських атак на аеродроми в Саудівській Аравії, каже Гарвард. Завдяки безпілотникам далекого радіусу дії удари тепер можна завдавати за тисячи кілометрів від лінії фронту.
Водночас ця ж війна показала, які ризики несуть пілотовані бойові літаки. Гарвард згадує американського льотчика, чий літак було збито: пілот вижив і зрештою його підібрала американська армія. Якби іранці взяли пілота в полон, США довелось би завершити війну, каже Гарвард.
Для Герфріда Промберґера, командувача австрійських повітряних сил, поле бою «кардинально змінилось». Завдяки дронній розвідці стало практично неможливо застати ворога зненацька. Втім, класичні бойові системи залишаться в арсеналах і поєднуватимуться з новими технологіями — дедалі більшого значення набуває взаємодія бойових літаків із безпілотниками. Дрони можуть підтримувати літаки в розвідці та атаках і знижувати ризики для пілотів.
Про страждання, які дрони несуть у війні, розповів полковник Маркус Райснер. Війна в Україні «повністю здичавіла», каже він. Райснер описує відео, де російські солдати самі позбавляють себе життя жорстокими способами, почувши над собою звук українських дронів-камікадзе: «Вони хочуть самі контролювати момент своєї смерті. Це та війна, яку ми бачимо зараз на полі бою».