ЮНІСЕФ допомагає дітям, яких Росія примусово вивезла з України, повернутися додому. Речник організації Тобі Фрікер у розмові з n-tv.de розповів про травму розлучення, систему патронату та довготривалу роботу з відновлення дитинства.
Розлучення з сім'єю — найважча травма
ntv.de: Що означає для дитини бути розлученою з сім'єю — особливо під час війни?
Тобі Фрікер: Розлучення з сім'єю — один з найтравматичніших досвідів у житті дитини, у будь-який час. Але під час війни, коли дитина перебуває під загрозою численних небезпек, сім'я — це місце, що дає захист, турботу та любов. Коли війна розриває сім'ї, депортованих дітей фактично позбавляють права на ідентичність і сімейне життя — з далекосяжними наслідками.
Реінтеграція не закінчується першими кроками
Як ви підтримуєте дітей, що повернулися після примусового вивезення?
Ми працюємо з багатьма партнерами, надаючи технічну підтримку українському уряду, зокрема у веденні реєстру депортованих дітей. Але головне — забезпечити стійку реінтеграцію після повернення. Допомога не може обмежуватися першочерговими заходами — житлом, медичною допомогою та психосоціальною підтримкою — вона має бути розрахована на тривалу перспективу. Тільки так діти зможуть відновитися, знову влитися в громаду і повернути собі дитинство в сімейному оточенні.
Чи опікуються ними прийомні сім'ї?
Існують різні моделі — наприклад система патронату, по суті форма екстреного прийомного батьківства. Такі сім'ї отримують підтримку, навчання і в деяких випадках житло, щоб прийняти дітей і виховувати їх у стабільному середовищі. Вкрай важливий також доступ до базових соціальних послуг на рівні громади — щоб прийомні сім'ї та інші вихователі мали достатню підтримку в цій складній ситуації.
Яка найбільша проблема при реінтеграції?
Ці діти пережили колосальне навантаження, багато з них травмовані. Крім дітей, що повертаються з окупованих територій або з Росії, ми підтримуємо й тих, кого на початку війни евакуювали з українських закладів — нерідко до країн ЄС або в інші держави — і хто тепер повертається за вкрай складних обставин.
«Better Care Reform»: кожна дитина має зростати в сім'ї
На чому ви зосереджуєтеся в довготривалій роботі з цими дітьми?
Разом з українським урядом ми реалізуємо реформу «Better Care Reform». Мета — корінне перетворення системи захисту дітей: розбудова соціальних служб на рівні громади, підвищення якості й кількості соціальних працівників, підтримка місцевих організацій — насамперед задля того, щоб кожна дитина зростала в сім'ї. Це означає також, що діти, які раніше жили в інтернатах, туди не повернуться.
Чому в Україні взагалі знадобилася ця реформа?
Роками в Україні значна кількість дітей жила в інтернатних закладах. Ще до 2022 року ЮНІСЕФ разом з партнерами допомагав уряду розвивати сімейне виховання. З початком повномасштабного вторгнення ці зусилля різко посилилися. Уряд просуває зміни вже кілька років у всіх регіонах — включно з прифронтовими зонами — і пов'язує їх з процесом вступу до ЄС.
Розпорядок дня і зв'язок з однолітками — основа відновлення
Що допомагає дітям після повернення знову влитися в повсякденне життя?
Для дітей, яких розлучили з сім'єю, вкрай важливо якнайшвидше відновити чіткий розпорядок дня: відвідування школи та контакт з однолітками. Багато хто з цих дітей жив в ізоляції — від друзів, родичів і власних сімей. Тому важливо дати їм простір для відновлення зв'язків. Поряд зі спеціалізованою підтримкою у сфері захисту дітей головне — стабільна повсякденна структура, щоб діти справді стали частиною своєї громади.
З Тобі Фрікером розмовляла Леа Ферстль.