Кажуть, що сьогодні українці — народ у Європі, який спить найменше. Офіційна статистика не може або лише ледве фіксує, скільки годин повітряні тривоги крадуть у нас ніч за ніччю. Те, що не піддається підрахунку, все одно видно — у обличчях на вулицях моєї Одеси.
Нестача сну давно стала частиною нашої колективної реальності. Тихий фронт, на якому ми б'ємося кожної ночі — за спокій, за опору, за власну психічну цілісність.
Що відбувається з мозком без сну
Ми звикли сприймати сон як відпочинок. Але для мозку сон — це час очищення пам'яті. Поки ми спимо, мозок працює як невтомний прибиральник: звільняє від інформаційних токсинів і розкладає події дня по потрібних «шухлядах».
Коли цей процес переривається вибухом або черговим повідомленням про ракетні пуски, відбувається порушення консолідації пам'яті. Ми починаємо забувати елементарні речи: ключі від дому, імена знайомих, власні плани на ранок. Прості речи просто вилітають із голови.
ПТСР: жах, що не йде в минуле
Особливо гостра нестача сну в контексті посттравматичного стресового розладу. Саме у REM-фазі мозок «опрацьовує» травму. Коли цей цикл переривається, жах не залишається в минулому — він лишається «живим» і перетворюється на флешбеки, що переслідують навіть вдень, навіть у місцях, де почуваєшся в безпеці.
Хронічна втома змінює не лише самопочуття, а й структуру мислення. Мозок, якому відмовлено у відновленні, переходить у режим автопілота. Здатність приймати складні рішення знижується, з'являється дратівливість, емоційна нестабільність стає повсякденністю.
Стратегія виживання: відновний сон
Приїхавши на воркшоп taz panterstiftung до Берліна, перше, чому я зраділа, — це можливість спокійно поспати. Але оскільки ми не можемо «вимкнути» війну або скасувати тривогу, сон перетворюється на стратегічне завдання.
Лариса Герасименко, професорка Полтавського медичного університету, радить тактику відновного сну: якщо ніч розбита на дві частини, варто шукати можливість для денного відпочинку. Коротких 20 хвилин або повного циклу тривалістю 90 хвилин вдень може вистачити, щоб утримати психіку на плаву.
Вона також наголошує на мінімізації екранів перед сном і забезпеченні фізичного комфорту — навіть у коридорі чи укритті. Це гігієна виживання.
Сьогодні сон в Україні — не просто фізіологічна потреба. Саме він дає нам змогу залишатися собою, зберігати ясність думки і продовжувати спротив. Щоб одного дня ми прокинулися у мирній і вільній країні.