Одного ранку в лютому персонал притулку для тварин переодягався до зміни, коли російський дрон влучив у центр їхнього двору в прифронтовому місті Запоріжжя. Сталеві двері на вході, мабуть, врятували їм життя. Понад дюжині тварин, які знайшли притулок у «Дай лапу, друже», так не пощастило.
«Це було жахливо, м'яко кажучи», — говорить керівниця організації Ірина Дідур. Місцеві жителі кинулися допомагати розбирати завали та ловити тварин, які розбіглися в паніці. Місцева енергетична компанія — сама мішень невпинних атак — встановила нові сталеві двері.
«У нас дуже хороші люди тут, у Запоріжжі. Багато хто приходив до нас допомагати, і ми розчистили майже всі завали за три дні», — розповідає Дідур у розмові з Бі-бі-сі.
Десятки тисяч евакуйованих тварин
Організація Дідур — одна з багатьох, що піклуються про тварин, які потребують їжі, ветеринарної допомоги та прихистку, або допомагають евакуювати домашніх улюбленців у безпечніші місця. Незліченну кількість домашніх тварин покинули їхні господарі, які рятувалися з районів поблизу лінії фронту під час бомбардувань. Інші тварини з трудом виживають, бо їхніх господарів убито.
Саме вигляд покинутих і бездомних собак спонукав Лалу Тарапакіну долучитися до евакуації тварин. «Це був перший раз, коли я на власні очі побачила катастрофу, що спіткала тварин, — розповідає керівниця благодійної організації «12 захисників». — Вони йшли вздовж дороги, і було очевидно, що колись вони були домашніми улюбленцями. Це було жахливо».
З того часу організація врятувала понад 40 000 тварин, нерідко з надзвичайно небезпечних районів. «Багато людей були змушені тікати під обстрілами, втрачаючи по дорозі друзів, рідних і кінцівки. Вони залишили безліч тварин, і ми евакуювали їх під артилерійським вогнем», — каже Тарапакіна.
Евакуйованих тварин або розміщують у притулках чи прийомних сім'ях, або возз'єднують із їхніми господарями. Ці евакуації також допомагають рятувати життя господарів, які не хочуть або не можуть виїхати без улюбленців.
Тварини утримують людей біля лінії фронту
Алла стала останньою жителькою, яка покинула своє село на Донеччині, — і все через котів і собак, що були на її опіці. «Я люблю їх усіх! Як я могла їх кинути? Я б, мабуть, не вижила — серце б просто не витримало», — сказала вона українському телебаченню.
Багато українців залишаються поблизу лінії фронту, бо подорожувати з тваринами складніше й дорожче, а знайти орендоване житло, де дозволяють утримувати домашніх тварин у безпечніших районах, непросто. Виїздити за кордон іще важче — для цього потрібні документи, зокрема що підтверджують щеплення від сказу.
Детектори дронів та антидронні сітки
Допомагати тваринам під час війни надзвичайно ризиковано, каже Нейт Мук, чий Фонд Хатіко забезпечує ветеринарну допомогу та корми для тварин і утримує 150 пунктів годування для безпритульних тварин уздовж лінії фронту. «Тепер нам довелося озброїти наші команди детекторами дронів. Ми їздимо шосе з антидронними сітками», — пояснює він.
«Нам довелося переїхати з певних районів, бо там стало занадто небезпечно, і деякі місця, де ми розпочали свою роботу в 2022 році, тепер є зонами, куди не можна потрапити».
На лінії фронту так багато безпритульних тварин, що українські солдати жартують: коти й собаки стали буцімто штатним спорядженням. Понад два роки водій підрозділу безпілотників під Куп'янськом пересувається у супроводі собаки породи мальтіпу, а в 831-й Миргородській тактичній авіаційній бригаді є руде котеня, яке виходить щоразу під час повітряної тривоги. «Він просто сидить біля зенітної артилерійської гармати — тихий і нерухомий, наче теж несе варту», — повідомляє бригада.
«Рятуючи одного собаку, ти робиш щасливими десятьох»
Але чому люди обирають допомагати тваринам у час колосальних людських страждань, ризикуючи при цьому власним життям? «Врятувати одну тварину — це те саме, що врятувати кількох людей, бо це дає їм надію, — каже Тарапакіна. — Рятуючи одного собаку, ти робиш щасливими в середньому близько десяти людей. Непогана математика, правда ж?»
До того як долучитися до порятунку тварин, Нейт Мук керував організацією World Central Kitchen, яка годує постраждалих від криз по всьому світу. «Собаки й коти не мають жодного вибору щодо того, що відбувається навколо них, і є відчуття, що вони справді безсилі. Вони однаково травмовані та приголомшені, і все те, що переживають люди, переживають і тварини», — каже він. Це не питання вибору — допомагати одним чи іншим, і тварини не розпочинають воєн, додає Мук.