Похмуро здіймається заглушений Чорнобильський атомний реактор більш ніж на сто метрів над українськими обріями. Усередині з часу катастрофи 26 квітня 1986 року палахкотить «пекельне вогнище»: близько 200 тонн урану та інших радіоактивних речовин. У неділю виповнюється 40 років від дня страхітливої ядерної аварії на краю Європи. Із 2016 року саркофаг із нержавіючої сталі захищає від витоку забруднених частинок.
Проект, якому немає рівних
Навіть через десять років після видовищного монтажу той давній контракт залишається для Крістофа Шмідта визначним. «Для мене це був проект усього мого професійного життя», — каже директор із продажу компанії Kalzip GmbH. Фірма з Кобленца, яка тоді входила до складу індійської групи Tata, постачала гігантське укриття. «Проект, що справді робить внесок у безпеку цілого регіону, мабуть, трапляється лише раз у житті».
Контрольних інспекцій після завершення робіт не проводилося. «Оскільки наша конструкція не потребує технічного обслуговування й розрахована на термін експлуатації 100 років, у цьому не було потреби». За його словами, ще на стадії планування враховувалися екстремальні сценарії. «Необхідно було довести за допомогою випробувань, що наша конструкція витримає торнадо третьої категорії».
Передбачили все — крім війни
До уваги брали й надзвичайні навантаження. «Градина масою десять кілограмів пошкодила б покрівельну конструкцію, проте функціональність даху збереглася б». Шмідт додає: «На той момент вважалося, що враховано всі можливі обставини наступних 100 років».
Проте 2022 року почалася повномасштабна агресія Росії проти України, яка позначилася й на Чорнобилі. «На жаль, ніхто не міг передбачити, що хтось спрямує вибуховий дрон на Новий безпечний конфайнмент», — каже Шмідт. «Цей дрон пробив у покрівельній конструкції діру завбільшки близько двох метрів. При цьому згоріли великі ділянки радіаційностійкої мембрани». Це позначилося на рівні безпеки. «Наразі обговорюються варіанти тимчасового відновлення».
Коли спалахнуло «пекельне вогнище»
О 01:23 за місцевим часом рівно 40 років тому вийшов з-під контролю плановий експеримент, і четвертий реактор вибухнув: максимальна проєктна аварія, найбільша катастрофа з можливих. Вибух упродовж кількох діб закидав радіоактивні частинки в атмосферу, а ослаблена хмара з тодішньої радянської республіки поширилася на Західну Європу.
Десятки тисяч людей змушені були покинути регіон. Із своїм іржавим гігантським колесом огляду привид похапцем евакуйованого міста Прип'яті поблизу Чорнобиля нагадує сьогодні Помпеї атомної доби.
Досі вимірюється в Рейнланд-Пфальці
Навіть через 40 років після аварії в землі Рейнланд-Пфальц зберігаються відчутні наслідки катастрофи. «Хоча до сьогодні розпалося близько 60 відсотків цезію-137, а загальний рівень радіоактивного забруднення продуктів харчування знизився, наслідки чорнобильської аварії залишатимуться вимірюваними ще десятиліттями», — повідомило Державне управління досліджень (LUA).
Особливо виразно пізні наслідки проявляються у диких кабанів і грибів. «На кислих лісових ґрунтах радіоактивний цезій є доступним передусім для грибів», — зазначає LUA. Дикі кабани поїдають, зокрема, трюфелі оленячі — підземний гриб, що особливо добре накопичує цезій. «Через це рівень забруднення м'яса дикого кабана в деяких регіонах Рейнланд-Пфальцу й досі залишається суттєво підвищеним».
Споживання м'яса дикого кабана — безпечне
Загалом, однак, є підстави для заспокоєння. Аналіз LUA понад 24 000 наборів даних про відстрілених диких кабанів у Рейнланд-Пфальці свідчить: навіть рясне споживання м'яса дикого кабана з усіх угідь землі є безпечним з огляду на радіоактивне забруднення.
Під час вибіркових перевірок упродовж останніх років не зафіксовано жодного перевищення максимально допустимого рівня у 600 беккерелів на кілограм. У 2022–2025 роках LUA дослідило 70 різних зразків їстівних грибів — усі виміряні значення були суттєво нижчими за допустимий рівень.
Відомство у Кобленці регулярно перевіряє також овочі, фрукти, м'ясо та молоко — без будь-яких відхилень у попередні роки. Радіоактивний цезій на сільськогосподарських угіддях настільки міцно зв'язаний у ґрунті, що не може засвоюватися рослинами й не потрапляє в харчовий ланцюг.