3 жовтня 2025 року поблизу Дружківки (Україна) російський дрон атакував Джорджа Іванченка під час репортажного завдання на Донбас. У тій атаці він втратив свого друга й наставника — фотографа Антоні Лаліана, постійного співробітника Le Monde, якого вбили у віці 37 років. Поранений у ногу, Джордж був евакуйований до Краматорська, де йому провели термінову операцію.
У своїй лікарняній палаті, у коридорах реабілітаційного центру, у парках і готелях, де він зустрічається зі своєю подругою Лізою, — по всій Україні — 25-річний чоловік, якому ампутували ногу, розпочав те, що згодом стане серією «New Normal»: полароїди, які документують його особисте відновлення.
«Усе своє життя я робив автопортрети — часто в емоційно важкі моменти, щоб зафіксувати, як я виглядаю в ці миті. І я продовжую робити те саме», — розповів він Le Monde.
Крізь свої знімки, зроблені подекуди близькими, незнайомцями або товаришами по реабілітації з тяжкими пораненнями, Джордж також розповідає про своє покоління.
Замість того щоб зосереджуватися на самій травмі, фотограф спостерігає за щоденною реальністю відновлення — за моментами спокою, близькості, невизначеності та поступового повернення до руху.
«Велосипед, лижі, верхова їзда — коли ти робиш це вперше зі своїм новим тілом, ти знову знаходиш свободу, перестаєш думати про війну, про справжнє життя. Це наче повернення в дитинство — тобі знову 7–10 років, ти знову знаходиш свої спогади».
Серія «New Normal» — це також історія підтримки: з боку його матері Наталії, його подруги та близьких друзів. Ця підтримка, зокрема й від незнайомих людей, дала йому змогу придбати майбутній протез із коліном, яким керує мікропроцесор. Після майже трьох місяців у інвалідному візку та на милицях починається новий етап — і разом із ним відкриття можливостей нового тіла. Повсякденне життя змінюється докорінно, і разом із ним повертається бажання знову вийти на завдання.