Україна викликала посла Ізраїлю після того, як у порт Хайфи прибуло друге судно з зерном, яке Київ вважає вивезеним із окупованих Росією територій. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга написав у X у понеділок увечері, що це вже друге судно, «яке доставило викрадені товари».
Посла Ізраїлю викликали до МЗС у вівторок вранці — щоб вручити ноту протесту та вимагати реакції. «Дружні українсько-ізраїльські відносини мають потенціал для взаємної вигоди, і незаконна торгівля Росії викраденим зерном не повинна підривати їх», — написав Сибіга.
Ізраїльський міністр закордонних справ Гідеон Саар закинув Сибізі, що той «звертається до медіа та соціальних мереж», і нагадав: «звинувачення — це ще не докази». Дипломатичні відносини між дружніми державами, додав він, не ведуться у Twitter.
Туапсе знову в огні
Паралельно українські дрони вдарили по нафтопереробному заводу «Роснефті» в Туапсе на Чорноморському узбережжі. Губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв повідомив у Telegram, що понад 160 людей гасять масштабну пожежу, а жителів поблизу евакуювали до шкільного укриття. Попередній удар по тому ж заводу зупинив його роботу 16 квітня — про це Reuters розповіли галузеві джерела.
Удари по нафтовій інфраструктурі Росії
Атаки на Туапсе — частина ширшої кампанії проти нафтової інфраструктури Росії, що різко активізувалася наприкінці березня. За попередні тижні Україна вдарила по балтійських терміналах Усть-Луга та Приморськ — за оцінками, це відрізало до 40% доходів від нафтового експорту. Серед інших цілей — база «Транснефть-Порт Приморськ», Саратовський НПЗ і завод «Башнєфть-Уфанєфтєхім» у Башкортостані.
США скасували багаторічні санкції проти російської нафти на тлі своєї кампанії проти Ірану. За підрахунками Центру досліджень у сфері енергетики та чистого повітря (CREA), закриття Ормузької протоки й зростання цін принесли Росії додаткові 672 млн євро (777 млн дол.) лише за перші два тижні конфлікту — саме тому Київ продовжує тиснути на нафтову інфраструктуру.