Минуло більше доби з того моменту, як російський реактивний дрон влучив у склад боєприпасів в Милі — селі за 25 кілометрів від центру Києва. Охоронець Володимир, 61 рік, веде гостей із сильно пошкодженого будинку своєї родини — дах злетів, задні вікна вибиті — через сад до місця удару за 300 метрів від двору.
Сад, як і в більшості українських сіл, — це повноцінний город. Але сьогодні теплиця розтрощена, грядка чорна й хрустить під ногами, кількох метрів виноградної лози нема. Та Володимир усе одно знаходить два вцілілі грона й простягає їх кореспондентові The Guardian.
Жест щедрості — тим паче що після нічного бомбардування в четвер родина залишилась і без світла, і без води. У неділю кількість загиблих зросла до 38 осіб, ще четверо вважаються зниклими безвісти. Трагедія відразу поставила питання: чому боєприпаси зберігалися так близько від житлових будинків?
«Винні ті, хто тут склад влаштував. Тут же люди, село. Не можна таке тут тримати», — каже 65-річна Віра з двору. Разом із сином Сергієм вона годинами ховалась у бункері збоку від будинку, перечікуючи 30–50 вибухів, що тривали близько шести годин після першого удару о 20:00.
Сергій каже, що не мав жодного уявлення про склад. «Я думав, там гуманітарна допомога». Тепер родині доведеться починати ремонт із нуля. Телефон він заряджає від автомобільного акумулятора — електрики немає.
Після того як вибухи вщухли, на ділянці знайшли снаряд від реактивного залпового вогню «Град», а також кілька мін і касетних боєприпасів. Більшість уже прибрала рятувальна служба, але обгоріла коробка з патронами — щойно виявлена у напівзруйнованій стелі — ще лежить біля вхідних дверей і чекає на вивезення.
Крізь ліс за садом — стежка між почорнілими плямами від пожеж. Де-не-де ще тліє. Розкидані патрони й ящики, праворуч — підірвана протитанкова міна. Далі — складський майданчик: більша частина знищена, запах сірки не зникає. Ліквідація наслідків зупинилась опівдні — над районом знову загроза з дрона.
Тієї ночі Володимир чергував на лісопилці поруч зі складом. Перший удар пережив без поранень, одразу пішов додому, але щось тягне назад. «Я вже два дні ходжу дивитися на ці попелища», — каже він.
Тридцять із загиблих — мешканці будинку для людей похилого віку, розташованого поруч зі складом. Місце зберігання боєприпасів перевіряє Служба безпеки України. Це вже не перший подібний удар за останні тижні: Росія послідовно б'є по складах по всій країні, Київщина потрапила під удар вже вдруге.
Людмила, чия донька мешкала в двох будинках звідси, пам'ятає попередній випадок — початок липня у Вишневому. Тоді загинули дев'ять осіб, пошкоджені 280 будинків, двох людей затримали за підозрою у незаконному зберіганні зброї.
«Подивіться, що тут твориться. Усе вщент рознесено. Вишневе їм було замало. Ні, вони сюди все це притягли — прямо під двері до людей», — обурюється Людмила, попереджаючи, що боєприпаси досі розкидані навкруги.
У суботу президент Зеленський визнав: те саме сталося знову. Безрадісне повторення — і це в той час, коли місто зазнає дедалі жорстокіших ударів, а цивільні потрапляють від атак на продовольчі склади та логістичні вузли.
«Путін! Хто ж іще? І ті, хто склад тут поставив», — відповідає Людмила на пряме запитання.
