Рішення Лівану приєднатися до Договору про заборону мін в розпал збройного конфлікту свідчить: захист цивільних може і має бути пріоритетом навіть під час активних бойових дій, заявила Human Rights Watch. Організація закликала інші держави регіону зробити те ж саме.
«Приєднання Лівану до договору на тлі нещадних боїв і руйнувань вдома та в регіоні — крок до захисту цивільних, допомоги постраждалим від мін і повернення землі громадам», — сказала Веріті Койл, заступниця директора відділу кризових ситуацій, конфліктів і зброї HRW. «Держави, які ще не підписали договір, повинні терміново наслідувати цей приклад».
Як діють протипіхотні міни
Протипіхотні міни вбивають і калічать людей без розбору. Їх встановлюють вручну або розкидають з літаків, ракетами, артилерією та дронами. Нерозміновані поля лишаються небезпечними роками: замінована земля змушує людей залишати домівки, блокує гуманітарну допомогу та унеможливлює сільськогосподарську діяльність.
Договір про заборону мін набрав чинності 1999 року. Він комплексно забороняє використання протипіхотних мін і зобов'язує країни знищити запаси, очистити заміновані території та допомагати жертвам.
Масштаби мінного забруднення в Лівані
Ліван серйозно забруднений протипіхотними мінами. Попри багаторічні роботи з розмінування, наприкінці 2024 року принаймні 15,79 кв. км землі залишалися мінованими, ще 4,67 кв. км покриті касетними боєприпасами, які фактично діють як міни. Тимчасові сили ООН у Лівані (UNIFIL) оцінили, що від цього забруднення потерпають щонайменше 200 000 людей.
Протягом 2015–2024 років від мін або вибухонебезпечних залишків війни в Лівані загинули принаймні 167 осіб.
Як відбулося приєднання
Ліванський уряд цікавився договором ще на початку 2000-х, але посилався на ситуацію з безпекою як на перешкоду. У грудні 2009 року він підтвердив, що ніколи не виробляв і не експортував протипіхотних мін.
У січні 2026 року Рада міністрів Лівану ухвалила рішення приєднатися до договору. 1 травня Ліван передав документ про приєднання до ООН у Нью-Йорку, ставши 162-ю країною-учасницею. Договір набере чинності для Лівану 1 листопада 2026 року.
Договір під тиском
Приєднання Лівану відбулося в непростий для договору час. У 2025 році з нього вийшли п'ять держав: Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія та Польща. Усі посилалися на міркування безпеки. Україна намагалася призупинити свої зобов'язання з тієї ж причини.
Відтепер Ліван зобов'язаний подати до ООН початковий звіт про прозорість і виконувати положення договору на підконтрольних йому територіях.
Серед держав Близького Сходу та Північної Африки, які досі залишаються поза договором: Бахрейн, Єгипет, Іран, Ізраїль, Лівія, Марокко, Саудівська Аравія, Сирія та ОАЕ.
«Вступ Лівану до договору зміцнює глобальний опір цій зброї і має заохотити інші держави зробити те ж», — заявила Койл. «Те, що Ліван взяв на себе це юридичне зобов'язання в розпал кризи, має нагадати іншим: міжнародні договори про захист цивільних мають значення».
Human Rights Watch є одним із засновників Міжнародної кампанії за заборону наземних мін (ICBL). У 1997 році ICBL разом зі своєю координаторкою Джоді Вільямс отримала Нобелівську премію миру.