З 2018 року у 29 країнах і територіях ВООЗ зафіксувала понад 10 400 нападів на заклади охорони здоров'я: близько 5 700 осіб загинули, понад 8 000 поранені. До відповідальності не притягнуто нікого — жодного разу.
У п'ятницю агентство знову наголосило: медична галузь не може бути об'єктом атак. ВООЗ веде систему моніторингу, яка охоплює лікарні й амбулаторії, персонал і пацієнтів, карети швидкої допомоги й транспорт, склади та медичні запаси.
Чотири атаки на день
Лише з січня по серпень цього року зафіксовано понад 900 нападів: щонайменше 900 загиблих і понад 1 400 поранених — більше чотирьох атак щодня.
Більшість інцидентів сталася в Україні, Лівані та окупованій палестинській території. Решта — у М'янмі, Ірані, Судані, ДРК, Південному Судані, росії, Сирії та Нігерії.
«Ми спостерігаємо різні форми насилля», — сказав Алтаф Мусані, директор ВООЗ з питань гуманітарної допомоги та управління надзвичайними ситуаціями, на брифінгу у Женеві. У 2026 році найчастішим засобом нападу було важке озброєння, далі — фізичне руйнування об'єктів і психосоціальне насилля.
Наслідки довші, ніж сам удар
За той самий період зафіксовано 44 випадки викрадення, арешту чи затримання медичних працівників і пацієнтів: 94 особи затримані.
«Коли на лікарню нападають, наслідки торкаються не лише тих, хто був у ній того дня, — пояснив Мусані. — Це пацієнт, який завтра не отримає допомоги. Це швидка, яка не зможе здійснити наступну доставку. Це медичний працівник, який не повернеться на роботу, або медикаменти, які вже не дістануться до закладів».
Цифри по країнах
Дослідження 69 нападів на північному заході Сирії: наступного дня кількість амбулаторних консультацій падала на 51%, і спад тривав до 37 днів. У Судані у 2026 році 37% закладів не функціонували, стаціонарна допомога була доступна лише у 3% обстежених.
В Газі всі 36 лікарень пошкоджені, лише половина частково працює. З початку конфлікту в Україні ВООЗ верифікувала понад 3 000 нападів на медичні заклади, карети швидкої допомоги, склади й ланцюги постачання.
Відтоді як у травні ДРК оголосила про спалах Еболи, верифіковано 12 нападів на медичні об'єкти — це підриває протидію хворобі.
«Це не просто статистика, — сказав Мусані. — За кожним відсотком — пацієнт. За кожним пошкодженим закладом — втрачена послуга. За кожною перерваною послугою — людина, яка залишиться без допомоги».
Нуль відповідальності
Після брифінгу журналіст запитав, чи притягували когось до відповідальності за такі напади. Відповідь Мусані: із понад 10 000 верифікованих інцидентів жоден не потрапив у будь-яку систему покарання.
ВООЗ не має ані мандату, ані компетенцій карати сторони конфлікту — але генеральний директор організації неодноразово закликав до цього інших. Мусані наполягає: людські наслідки нападів мають бути видимими, а сторони конфлікту — відповідати за скоєне.