Віталій Синяков колись організовував тури до київських церков із золотими банями та на пляжі Одеси. Але після того, як у лютому 2022 року по Києву вдарили перші російські ракети, «туризм завмер приблизно на рік».

Сьогодні досвідчений гравець ринку — один із кількох операторів, які пропонують «темні тури» до місць, що стали сумно відомими через вторгнення.

«Відверто кажучи, зараз близько 80 відсотків усіх наших турів — це темні тури», — говорить він РСЄ/РВ.

Від бумів до краху

Ще до повномасштабного вторгнення туризм в Україні зазнавав ударів один за одним. У 2013 році країну відвідали понад 24 мільйони туристів — майже половина з них росіяни. «Був справжній бум», — згадує Синяков про початок 2010-х.

У 2014-му показники різко впали: анексія Криму Кремлем і конфлікт на Донбасі розкололи стосунки між сусідніми країнами. Потім прийшла пандемія COVID, яка паралізувала міжнародний туризм.

Незадовго до лютого 2022 року «настав ще один бум, до нас приїздило багато туристів з ОАЕ та Індії», — каже Синяков. Тоді Кремль розпочав вторгнення. 2022 рік дав лише 2,1 мільйона відвідувачів — падіння більш ніж на 90 відсотків порівняно з максимумами до 2014 року.

Канадський медик у Харкові

Томас, канадський медбрат, — один із тих, хто хотів особисто побачити конфлікт. У 2024 році він поїхав на екскурсію до Харкова. На відміну від районів навколо Києва, де пожертви і державні кошти допомогли впорядкувати постраждалі місця, «на схід іде менше грошей, щоб ретельно доглядати за об'єктами», — зазначає він.

Харків дав можливість побачити неприкрашену воєнну реальність, різко відмінну від столиці, де часом «просто читаєш табличку перед собою». «В одному будинку була величезна діра від ракети, а прямо поруч горіло світло, і я побачив якогось чоловіка, який просто готував вечерю», — розповідає канадієць, який відмовився назвати прізвище.

Харківський досвід змінив його подальше життя: після туру він пішов добровольцем-медиком на Донбас і вступив до українського медичного університету. З РСЄ/РВ він спілкувався з Великої Британії, де оформлює документи для отримання посвідки на проживання в Україні.

Реакція місцевих і визнання держави

Коли туристи тільки починали відвідувати місця руйнувань, спалахнула ворожість — коментатори засуджували це як «танці на могилах» жертв. Гравці галузі кажуть, що ситуація змінилася: держава доклала зусиль до вшанування загиблих у таких містах, як Буча та Ірпінь.

Кирило Зарубін, який веде екскурсії по постраждалих місцях Харкова, визнає: іноді стикається з негативною реакцією, коли проводить знімальні групи з помітним обладнанням. Загалом, однак, туристів зустрічають як посланців своїх країн. Місцеві «цінують підтримку різних держав, тому коли бачать людину звідти, можуть особисто подякувати», — каже він.

Більшість клієнтів Зарубіна — зі США та Японії. Під час однієї екскурсії власник зруйнованої квартири сам запросив японського туриста та гіда всередину. «Він показав усе — як вона виглядала раніше, що тут відбулося, що він планує далі. Чудова людина», — розповідає Зарубін.

Нова туристична парадигма

Державне агентство розвитку туризму України нещодавно оновило сайт, визнавши «нову туристичну парадигму» — формування маршрутів, що вшановують жертви українського народу в боротьбі за свободу.

Але цифри поки невеликі. У Харкові в квітні Зарубін прийняв лише чотирьох туристів. Синяков каже, що загальні показники досі становлять приблизно третину від рівня до вторгнення. Оскільки більшість країн попереджають своїх громадян не їхати до воєнної України, багато хто з тих, хто все ж приїздить, тримає плани при собі.

«Усі, кому я проводив воєнний тур, не розповідали матерям, що їдуть до України», — каже Синяков. «Татам казали. Але не мамам».