У четвер президент України Володимир Зеленський опублікував відкритий лист до Владіміра Путіна з пропозицією особистої зустрічі, а Палата представників США проголосувала за новий пакет допомоги Україні — попри позицію президента Дональда Трампа.

Зеленський пропонує зустріч і перемир'я

«Україна пропонує покласти край цій війні через пряму розмову між вами і нами. Я пропоную зустріч», — написав Зеленський у листі, оприлюдненому на сайті Офісу президента. Україна готова до повного припинення вогню на час переговорів і пропонує обмін усіма військовополоненими як «хороший початок для завершення війни».

У листі Зеленський апелює й до внутрішнього становища в Росії: більшість росіян, на його думку, втомилися від дронових і ракетних ударів у відповідь, інфляції та дефіциту пального. Якщо Путін не вирішить закінчувати війну, Україна продовжуватиме боротьбу. «Це факт з російської історії, який ви добре знаєте: коли Росія втомлюється, на порозі стоять зміни», — йдеться в листі.

Кремль відреагував стримано: прес-секретар Дмитро Пєсков заявив, що Зеленський може «будь-коли приїхати до Москви», але лист Путіну «ще не показували». Цей лист — один із небагатьох випадків, коли Зеленський з лютого 2022 року звертався безпосередньо до Путіна. Переговори за посередництва США наразі фактично заморожені через війну з Іраном.

Палата представників США — за допомогу Україні

«Закон про підтримку України» пройшов у Палаті представників Конгресу США з результатом 226 голосів «за» проти 195 «проти». За нього проголосували 18 республіканців і один незалежний депутат разом із демократами. Закон передбачає допомогу на суму понад мільярд доларів, прямі кредити Києву до восьми мільярдів доларів, а також санкції та експортний контроль щодо російських банків, нафтового й гірничодобувного секторів.

Посол України в США Ольга Стефанішина назвала голосування «важливим кроком, що демонструє незмінну двопартійну підтримку» країни. Проте доля закону залишається відкритою: республіканське керівництво Сенату блокувало голосування щодо санкцій проти Росії, посилаючись на позицію Трампа. Навіть якщо Сенат погодиться, президент, за очікуваннями, накладе вето. Відтоді як Трамп у січні 2025 року вступив на посаду, американська підтримка України суттєво уповільнилась.

Перемир'я біля Запорізької АЕС

Набрало чинності перемир'я між Росією та Україною поблизу Запорізької атомної електростанції, погоджене за посередництва МАГАТЕ. За даними агентства, це відкриває шлях до ремонту лінії електропередачі — без якого зростає ризик ядерної аварії. Технічні фахівці обох сторін мають розпочати роботи впродовж найближчих днів.

АЕС із шістьма реакторами — найбільша в Європі — перебуває під контролем російських військ із березня 2022 року. Станція не працює з міркувань безпеки, але на її об'єктах зберігаються радіоактивні матеріали. Поблизу неї неодноразово тривали бойові дії, снаряди падали й безпосередньо на її території.

Дрони: загиблі на Азові і поблизу Києва

П'ятеро громадян Азербайджану загинули під час дронового удару по двох вантажних суднах в Азовському морі, ще троє отримали поранення. Азербайджанське МЗС посилається на повідомлення з Росії, а заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін поклав відповідальність за атаку на Україну.

Окремо — у Броварському районі поблизу Києва внаслідок російського удару по підприємству харчової промисловості загинули щонайменше четверо людей, семеро поранені. Губернатор Київської області Микола Калашник повідомив у Telegram, що частину будівлі зруйновано, спалахнула пожежа, під завалами можуть бути ще двоє людей.

Британія: найбільша загроза з часів холодної війни

Начальник штабу збройних сил Великої Британії маршал авіації Річард Найтон заявив BBC, що ризики для Сполученого Королю Британії є вищими, ніж будь-коли після холодної війни. За перші п'ять місяців цього року російські військові літаки порушували британський повітряний простір так само часто, як і впродовж усього минулого року. Найтон зазначив, що Росія кидає виклик і традиційним оборонним можливостям Британії, і вдається до «кібератак, саботажу або замахів».

Попередження прозвучало напередодні оголошення «Плану оборонних інвестицій» на наступне десятиліття, який має вийти до саміту НАТО на початку липня. Лейбористський уряд пообіцяв збільшити витрати до трьох відсотків ВВП, однак у збройних силах виявились суттєві фінансові прогалини.

Путін про «Орєшник» і ППО

На полях «Міжнародного економічного форуму» в Санкт-Петербурзі Путін визнав, що систему протиповітряної оборони треба «вдосконалювати і посилювати» — після того, як напередодні відкриття форуму дрони підпалили нафтовий термінал у петербурзькому порту та, за даними України, спричинили вибух на бойовому кораблі біля острова Кронштадт.

Водночас Путін знизив значення застосування ракети «Орєшник» проти цілей в Україні: за його словами, зброю ще не використовували «у повному розумінні слова». Останній удар — по Білій Церкві наприкінці травня — він назвав навмисним тестом для перевірки розльоту бойових блоків. Вартість однієї ракети оцінюється у десятки мільйонів євро. На питання про «стратегічну катастрофу» Путін вкотре заявив, що Росія просувається вздовж «усієї лінії зіткнення» — хоча темп наступу уповільнився, а у травні Україна повернула частину втрачених територій.

Вадефуль: переговори — лише за участі Європи

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль на зустрічі з колегою у Мехіко закликав Путіна «сісти за стіл переговорів». Він наполіг на участі Берліна і ЄС у будь-якому форматі перемовин: питання безпекових гарантій для України та процес вступу до ЄС можуть вирішуватися лише за участі європейців. Конкретний формат і дату переговорів Вадефуль назвав відкритими питаннями.