Максим Віщик, керівник мобільної команди з питань правосуддя та координатор правових досліджень організації Global Rights Compliance (GRC), взяв участь у Тижні міжнародного кримінального правосуддя в Україні — заході, організованому Центром громадянських свобод.
Конференція «Десятиліття спроб і помилок: виклики та перспективи гармонізації кримінального законодавства України з міжнародним кримінальним правом» зосередилась на законопроекті Міжвідомчої робочої групи при Офісі Генерального прокурора — документі, покликаному завершити гармонізацію Кримінального кодексу з міжнародним кримінальним правом.
Структура законопроекту та воєнні злочини проти осіб
На семінарі з аналізу законопроекту Віщик розібрав структуру проектних положень, їхній зв'язок із міжнародним гуманітарним та кримінальним правом, а також обґрунтування запропонованих змін.
Він наголосив на значенні міжвідомчої співпраці: «Робота Міжвідомчої робочої групи над цим законопроектом є зразковою в контексті України. Це приклад справжньої співпраці між громадянським суспільством, державними інституціями, зокрема правоохоронними органами, та академічними колами».
Примусова паспортизація: стратегічна мета криміналізації
Окремий блок Віщик присвятив нав'язуванню Росією громадянства мешканцям окупованих територій — питанню, яке безпосередньо порушує законопроект.
«Коли ми розробляємо прокурорські стратегії щодо воєнних злочинів, ми завжди маємо запитувати: чи точно наш підхід відображає справжній характер політики, яку Росія провадить на окупованих територіях. Системі правосуддя не в інтересах переслідувати кожен окремий ізольований інцидент. Стратегічна мета — протидіяти механізмам, що породжують масові злочини в ширшому масштабі», — наголосив Віщик.
На його думку, криміналізація примусового нав'язування громадянства з боку окупаційної влади «відповідає порогу серйозності воєнних злочинів за міжнародним правом» і за своєю природою покликана відобразити «справжню суть злочинного плану та політики Росії, пов'язаних з анексією».