Служба безпеки України (СБУ) оголосила про заходи «безпрецедентного» масштабу на північному кордоні — відповідь на загрозу можливих атак з боку Білорусі, союзниці Росії. До операції залучені поліція, армія, Національна гвардія та прикордонна служба. Мета — запобігти інфільтрації, диверсіям, терористичній діяльності та розвідувальним операціям. Президент Зеленський у вечірньому відеозверненні також анонсував додаткові заходи з охорони кордону.

Ядерні навчання і заяви Путіна

Росія розпочала триденні навчання із застосуванням ядерної зброї за участю десятків тисяч солдатів — зокрема з відпрацювання «спільного застосування ядерної зброї», розміщеної в Білорусі. Білоруське міністерство оборони паралельно оголосило про власні спільні навчання.

Путін у четвер заявив, що Москва залишає за собою право на ядерний удар за «надзвичайних» обставин — Україну при цьому не згадав. Білоруський президент Олександр Лукашенко запевнив, що його країна «не є загрозою ні для кого», але пообіцяв захищати Росію «будь-якими засобами».

На початку повномасштабного вторгнення 2022 року Росія використовувала білоруську територію як один із плацдармів для нападу на Україну. Торік у Білорусі з'явилася гіперзвукова ракета «Орєшнік» з ядерними можливостями.

Військовий експерт Сергій Згурець в коментарі AFP оцінив нову атаку з боку Білорусі як малоймовірну: Україна суттєво посилила охорону північного кордону ще з 2022 року, і це залишається стримуючим чинником.

Удари по Росії

Українські дрони вдарили по нафтопереробному заводу в Сизрані Самарської області — за сотні кілометрів від лінії фронту. Двоє людей загинули, кілька отримали поранення. Зеленський підтвердив, що удар навмисно спрямований саме проти НПЗ; підрозділ дронових сил армії повідомив про масштабну пожежу на об'єкті.

В Унечі Брянської області, поблизу кордонів з Україною та Білоруссю, внаслідок удару дрона по маневровому локомотиву на залізничній станції загинули троє залізничників.

НАТО і дипломатичний глухий кут

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розкритикував нерівномірний розподіл допомоги Україні всередині Альянсу: багато з 32 країн «витрачають недостатньо». Серед тих, хто тримає планку, він назвав Німеччину. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефул планує внести «конкретні» пропозиції на дводенній зустрічі міністрів закордонних справ Альянсу у шведському Гельсінгборзі.

Американські дипломатичні зусилля щодо врегулювання конфлікту зайшли в глухий кут кілька місяців тому. Після того як наприкінці лютого Вашингтон розпочав війну проти Ірану, Україна відійшла на другий план.