Масована атака приблизно 1300 далекобійних дронів на Москву на початку тижня завдала порівняно невеликих матеріальних збитків. Проте, на думку експерта з безпеки Крістіана Мелінга, старшого радника брюссельського аналітичного центру European Policy Center, наслідки виявилися переважно політичними. «Тут йдеться не так про матеріальну, як про політичну шкоду», — сказав він у подкасті stern Die Lage — International. «Українці провели цей напад упродовж кількох годин. Кожен у Москві помітив, що щось не так із протиповітряною обороною. Це оголює вразливість Путіна. Він більше не здатний захистити Москву».
Дрони не замінять ракети
Подальші удари Росії по цивільній інфраструктурі, вважає Мелінг, не стримують зростаючих можливостей Києва у дроновій війні. За бойовою потужністю Росія залишається значно сильнішою — «бо дрони просто не здатні нести стільки вибухівки, скільки балістичні ракети чи інші системи». Частина української протиповітряної оборони продовжує ефективно працювати — насамперед завдяки зенітній самохідній установці «Гепард» німецького виробництва. «Але вона не може збивати все».
Китай тренує російські збройні сили
Візит Путіна до Китаю на зустріч із Сі Цзіньпіном Мелінг розцінює як ознаку зростаючого втягнення Пекіна в конфлікт. «Китайці, очевидно, тренують російські збройні сили у протидроновій обороні. Вони долучаються до конфлікту через постачання компонентів для виробництва дронів і безпосередню підготовку військ». Залежність Росії від Китаю, за словами Мелінга, стає дедалі очевиднішою.
Дрони збиваються з курсу над Балтією
Що Росія системно вдосконалює засоби радіоелектронної боротьби проти українських дронів — особливо помітно в країнах НАТО балтійського регіону. Протягом останніх тижнів українські дрони неодноразово збивалися з курсу й падали на територіях Естонії, Латвії та Литви. У цьому, вважає Мелінг, видно швидкість гонки озброєнь з обох боків. «Той швидкий цикл інновацій, яким так пишаються українці, — він є і у росіян».