Ескалація набирає нової форми. Обидві сторони — і Росія, і Україна — цілеспрямовано б'ють по цивільній та економічній інфраструктурі одна одної. Мета очевидна: зламати противника економічно і морально. Аналітики дедалі частіше називають це кульмінацією виснажувальної війни — тієї самої фінальної стадії, яку передбачали від початку.
Балістичні ракети Росії Україна перехоплювати не може — технічних засобів для цього бракує. Натомість росіяни вперше відчувають на власній шкірі, що таке воювати: удари по складах і критичних об'єктах на їхній території стали регулярними.
Думські вибори і нова хвиля мобілізації
У вересні в Росії — вибори до Державної думи. «Яблуко» — одна з небагатьох партій, що публічно виступала проти війни, — до участі не допущена. Багато хто очікує: одразу після виборів Кремль оголосить нову хвилю мобілізації.
В Україні конституція забороняє будь-які вибори під час воєнного стану. Це не завадило колишньому міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову, звільненому місяць тому, публічно зажадати їх проведення. На відміну від Росії, така дискусія в Україні можлива — включно з вуличними акціями. Водночас примусова мобілізація чоловіків дедалі частіше спричиняє відкриті конфлікти.
Чим це обернеться для Німеччини
Якщо Росія методично продовжить руйнувати українську енергетику, восени і взимку можлива нова хвиля біженців до Німеччини. Берлін уже балансує між тиском виборчих кампаній у ландтагах і зобов'язаннями перед Києвом. Як ці дві речі поєднати — чіткої відповіді поки немає.
Про це дискутують журналісти taz: Бернд Пікерт із міжнародного відділу, незалежний кореспондент Матіас Брюґман, завідувачка міжнародного відділу Барбара Ортель і редактор внутрішньополітичного відділу Фредерік Айкманнс.