Українські безпілотники вдарили по великому нафтопереробному заводу в Московській області, спричинивши пожежу. Це черговий удар у кампанії Києва проти енергетичної інфраструктури Росії — підприємство вже потрапляло під атаки кілька разів протягом останніх місяців.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що НПЗ, яким керує «Газпром Нафта», був уражений з відстані близько 500 км — що свідчить про розширення радіусу дії українських дронів.
Місцева влада підтвердила пожежу, яку вдалося загасити, і заявила, що роботу підприємства «суттєво не порушено». Проте факт пошкодження визнано, і це оголює вразливість критичних об'єктів глибоко в тилу Росії.
Один із найбільших НПЗ Московської області
Завод переробляє мільйони тонн сирої нафти на рік і виробляє бензин, дизельне пальне та авіаційний керосин. Кількість атак на російські НПЗ подвоїлась від початку 2026 року. Мета — підрив енергетичних доходів, які фінансують війну.
Збої в постачанні пального
Нещодавні удари призвели до тимчасових зупинок і скорочення виробництва на кількох підприємствах. У Криму та на півдні Росії повідомляють про черги й локальний дефіцит.
«Татнафта» запровадила загальнонаціональні ліміти на заправку на своїх АЗС. На частині станцій діють обмеження на кількість бензину й дизелю за один раз, а також на форми оплати — один із найвиразніших сигналів напруги в роздрібному постачанні.
Стратегічна логіка
Посилена увага до НПЗ означає перехід до довгострокового економічного тиску. Атакуючи переробні потужності, а не лише видобуток, Київ звужує можливості Росії очищати, розподіляти й експортувати пальне.
Ланцюжок зворотного зв'язку простий: систематичні удари скорочують переробку → стискується постачання → нормування й обмеження → додатковий тиск на логістику і торгівлю. Паливна система Росії поки тримається, але тиск зростає.