Президент США Дональд Трамп підтвердив, що у найближчі тижні направить до Києва своїх посланців — Стіва Вітковa і Джареда Кушнера. Це буде їхній перший візит до України відтоді, як вони очолили зусилля адміністрації з припинення повномасштабного вторгнення Росії.
RFE/RL поспілкувалася з Куртом Волкером — колишнім спеціальним представником США щодо України в перший президентський термін Трампа та колишнім послом США при НАТО, нині старшим науковим співробітником Центру аналізу європейської політики, — про значення цього візиту, про зміни в американській позиції та про те, як НАТО має відповідати на ескалацію Росії.
Про перший візит до Києва
RFE/RL: Вітков і Кушнер їдуть до Києва у найближчі тижні. Чому цей візит важливий і за чим варто стежити?
Курт Волкер: Тому що вони ніколи не були в Україні. Вони багато разів їздили до Росії. Багато разів зустрічалися з Путіним у Росії. Їх годували російським наративом про війну, про Україну — і вони жодного разу нічого не бачили на власні очі. Вони не мають уявлення, що таке Україна насправді. А потім приїжджаєш і розумієш: Київ — велике місто, яке живе нормальним життям, і Росія просто гатить по ньому зброєю. Це абсурд. Думаю, побачене справить на них враження.
Про зміну настроїв у Вашингтоні
RFE/RL: Трамп підтримав ліцензії на виробництво ракет Patriot для України, Зеленський повернувся з Вашингтона, Конгрес просуває жорсткіші санкції проти Росії. Чи принципово змінився політичний клімат у Вашингтоні на користь Києва?
Волкер: Настрої справді змінилися — стали більш прихильними до України і більш скептичними щодо Росії. Але я не думаю, що це призведе до нової американської допомоги Україні. «Санкційний акт Грема», вважаю, пройде. А далі президент має право вирішувати, наскільки жорстко його застосовувати, і він цим правом скористається. Стало краще — і тому, що Україна тримається краще, і тому, що Путін явно хоче продовжувати війну, а Зеленський чітко говорить про готовність до припинення вогню. Але це усунення негативу, а не поява великого позитиву.
Про відсутність посла в Києві
RFE/RL: Сполучені Штати досі не мають підтвердженого Сенатом посла в Україні чи спецпредставника, зосередженого на війні. Чи послаблює це вплив Вашингтона?
Волкер: Чесно кажучи, не думаю, що це має значення. Друга адміністрація Трампа влаштована так, що Трамп вирішує все сам. Навіть якби в Києві був посол, він чи вона все одно не могли б нічого сказати без вказівок від Трампа. Тому зараз це не проблема.
Про ескалацію Росії та відповідь НАТО
RFE/RL: Росія посилює ракетні удари попри те, що Україна отримує більше підтримки від Заходу, а підозрілу крилату ракету, за повідомленнями, зафіксували в польському повітряному просторі. Москва перевіряє рішучість НАТО? Як альянсу реагувати?
Волкер: Тут є два різні виміри. Щодо причин: радіоелектронна боротьба відіграє роль у перехопленні управління дронами — можливо, і ракетами, — і вони можуть мимоволі перетнути кордон. GPS-глушіння може давати той самий ефект. Але може бути й навмисний сигнал з боку Росії: мовляв, може стати набагато гірше. Перевірка реакції НАТО — ще одне пояснення.
Як НАТО має реагувати? Слід мати засоби для знищення будь-якого об'єкта, щойно він входить у повітряний простір альянсу. Щойно перетинає кордон — ППО має бути готова до роботи. Це означає вищий рівень бойової готовності. Така політика має бути оголошена і впроваджена.
Ще один крок — повністю інтегрувати системи протиповітряної оборони України та НАТО і оголосити спільну безпольотну зону приблизно на 200 кілометрів у глиб української території. Це захист для самого НАТО. Якщо щось з'явиться в цій зоні — НАТО працюватиме з Україною, щоб це збити. Це не означало б прямого вступу у війну, але НАТО, захищаючи себе, робило б більше для протиповітряної оборони, аби конфлікт не перекинувся на територію альянсу.