Північна Корея відправила до Росії перші 14 000–15 000 військових наприкінці 2024 року — для оборони Курської області. Тепер українська та міжнародна розвідка підозрює, що Пхеньян планує надіслати ще 30 000–50 000 солдатів. Президент Зеленський застерігає: бойовий досвід і технологічне вдосконалення Пхеньяну загрожує не лише Україні, а й усьому Азійсько-Тихоокеанському регіону.
Для чого Росії північнокорейці
Олександр Коваленко, аналітик Українського центру досліджень безпеки, пояснює DW: нові підрозділи, найімовірніше, перекриють прикордонні території — Курськ і південно-західну Воронежщину. «Ці сили звільнять російські окупаційні підрозділи, — каже Коваленко. — Тоді Москва зможе кинути близько 15 000 бійців на бойові ділянки — Вовчанськ, Харків, Суми чи навіть Чернігів». На участь у боях безпосередньо на українській території він північнокорейців не чекає.
Із ним погоджується російський військовий аналітик Руслан Лєвієв. «Одна справа — відвоювати власну територію, — каже він. — Зовсім інша — перебувати на міжнародно визнаній українській землі, беручи участь у війні агресії». Дипломатично, зазначає Лєвієв, це «абсолютно різні концепції».
Лєвієв також стверджує, що не бачив конкретних свідчень помітної присутності північнокорейців у Росії. Москва, за його словами, поки має достатньо власних військових. Це підтверджує і економіст Яніс Клюге з Німецького інституту міжнародних і безпекових справ (SWP): попри ознаки напруги в рекрутингу, Росія досі набирає близько 1 000 контрактників на день.
Балістичні ракети: тут невизначеності менше
Головне управління розвідки (ГУР) фіксує: з 2025 року Пхеньян передав Росії 148 балістичних ракет KN-23 та KN-24 — комплексів малої та середньої дальності. У липні одна з них влучила в житловий будинок поблизу Кривого Рогу — загинули двоє батьків і троє дітей.
ГУР також повідомляє, що північнокорейський ракетний підрозділ розгортається у Воронезькій області, де може отримати до 120 балістичних ракет. Зеленський розцінює це як сигнал вичерпання стратегічного резерву Росії. Коваленко з цим не погоджується: справа не в нестачі, а в бажанні збільшити кількість ударів — «щоб сіяти більший жах».
Військовий експерт Юрій Федоров називає ці ракети «інструментами терору»: вразити ними малу ціль вкрай складно, тож Росія свідомо б'є по житлових кварталах. За характеристиками KN-23 та KN-24 схожі на «Іскандери», але з більшою бойовою частиною і довшою дальністю — при нижчій точності. Перехоплювати їх здатні лише американські системи Patriot, яких в Україні катастрофічно мало.
Перелому не чекайте
Жоден з опитаних DW експертів не вважає, що участь Пхеньяну стане переломним моментом. Дженні Таун з американського Foreign Policy Research Institute каже: момент, коли це залучення могло б суттєво змінити ситуацію, вже минув. Натомість Росія і Пхеньян формують взаємовигідне партнерство, яке з перебігом війни лише поглиблюватиметься.
Але наближення зими Коваленко відкидати не готовий. «Жовтень, листопад, грудень можуть виявитися дуже важкими для України», — каже він. Нова хвиля мобілізації, підрозділи, звільнені завдяки північнокорейській заміні, і стабільний потік балістичних ракет — все це «не піде на користь ходу війни та інтересам України», підсумовує Федоров.