Іспанський F-18, що ніс бойове чергування в рамках місії НАТО над Румунією, знищив дрон — імовірно російського походження. Апарат перетнув сусідню Молдову, перш ніж його засекли радари. Уламки впали на незаселену місцевість. Офіційного підтвердження про країну-виробника досі немає.

Це вже не поодинокий випадок. Ще в п'ятницю в лісі поблизу Лункавіци — за кілька кілометрів від українського кордону — упав ще один безпілотник, схоже, непомічений. Ще в липні румунські F-16 перехоплювали ймовірно російські дрони три дні поспіль. Наприкінці травня в Галаці один із них врізався в житловий будинок — двоє постраждалих, пожежа.

Румунія межує з Україною на понад 600 кілометрах. За чотири роки порушення її повітряного простору — а отже, і східного флангу НАТО — повторювалися неодноразово. Частина безпілотників летіла в бік України, але окремі випадки схожі на навмисні провокації: перевірити, чи витримає Альянс.

Київ і Москва під ударами

Київ атакували балістичними ракетами. Мер Віталій Кличко повідомив про вибухи й пожежі в місті, щонайменше один поранений. З Кременчука та Кривого Рогу надходять повідомлення про ракетні удари, авіабомби та дрони. Patriot — єдине, що зупиняє балістику. Їх не вистачає.

Moskva отримала один із найбільших дронових ударів за всю війну. Мер Сергій Собянін заявив, що загалом по Росії випустили близько 600 безпілотників, 201 із них збили над московським регіоном. Троє поранених. Серед цілей, за даними Kyiv Independent, — промислові об'єкти та склад ритейлера Wildberries.

Удари по Самарі та Нижньому Новгороду

Українські сили вдарили по ракетно-космічному центру «Прогрес» у Самарі — приблизно за 900 кілометрів від кордону — та по військовому аеродрому Саваслейка в Нижньогородській області. Про це в суботу в Telegram повідомив Зеленський. Генштаб ЗСУ зафіксував прямі влучання й пожежі на обох об'єктах.

Самара — один із центрів російської аерокосмічної промисловості. За українськими даними, тут виробляють ракети для мережі «Рассвєт» — російського аналога Starlink, розробленого для нейтралізації переваги України у зв'язку й дронах на полі бою. Самарські чиновники визнали «локальні пошкодження» промислової інфраструктури; Нижньогородська влада атаку не підтвердила.

Порти та інфраструктура

Нафтові відвантаження з Новоросійська — головного чорноморського нафтоекспортного порту Росії з пропускною спроможністю близько 700 000 барелів на добу — зупинено після дронового удару: резервуари переповнені, приймання нафти призупинено. Міська влада знову оголосила тривогу.

Порт Усть-Луга на Балтиці дістав пошкоджень. Губернатор Ленінградської області Александр Дрозденко повідомив, що над регіоном перехопили 51 безпілотник. Усть-Луга — вузол для експорту зрідженого газу, добрив і вугілля, вже неодноразово атакований. У Тверській області уламки збитого дрона пошкодили склад Wildberries.

Латвія: ще один збій

Над Латвією з'явився чужий безпілотник — натівські Eurofighter Повітряних сил Італії його знесли. Міністр оборони Райвіс Мелніс пояснив рішення необхідністю захисту цивільних: армія заздалегідь оголосила тривогу, попросила людей не виходити на вулицю. Безпілотник упав у лісі над районом Балві — без жертв і руйнувань. Офіційна версія: іноземний дрон потрапив у латвійський простір через російські засоби радіоелектронної боротьби.

Жертви серед цивільних

У Сумській області двоє загиблих: 29-річна жінка та її 9-річний син — будинок підпалили два безпілотники. Ще четверо поранених, серед них батько і бабуся хлопчика з тяжкими опіками.

У Смілі на Черкащині п'ятеро постраждали після удару по цивільній інфраструктурі. У Краматорську — щонайменше 15 поранених і один загиблий після восьми авіаударів, ймовірно глайдерними бомбами: пожежа в житловому будинку, лінія фронту за 20 кілометрів.

Лавров, Захарова і вимоги Зеленського

Лавров знову відкинув негайне припинення вогню: «Ми зупинимося лише тоді, коли буде довгострокова, надійна та стала угода». Речниця МЗС Захарова відхилила ідею перемир'я в Чорному морі — незважаючи на те, що за даними Reuters, Україна через посередника запропонувала взаємно зупинити удари по цивільних об'єктах у морі.

Зеленський назвав конкретну цифру: Україні потрібно 5% американських запасів ракет-перехоплювачів PAC-3. «Якщо продадуть п'ять відсотків — ми переживемо зиму та врятуємо людей», — сказав він в ефірі CNN. Нині Україна має лише 1% від цих запасів, а цього року кількість перехоплювачів у 2,5 рази менша, ніж 2025-го. Після зустрічі з Трампом наприкінці липня Зеленський розраховував отримати ліцензію на виробництво Patriot в Україні. Трамп спочатку погодився, потім відступив: «Важко ділитися такими технологіями».