Коли директорка Херсонського художнього музею Аліна Доценко повернулася до свого закладу після того, як українські сили звільнили Херсон наприкінці 2022 року, вона побачила лише порожні стелажі й голі сховища. «Ноги підкосилися, і я просто сіла біля стіни, як дитина», — розповіла вона.
До початку повномасштабного вторгнення музей зберігав понад 14 000 творів — колекцію, що охоплювала «простір від Америки до Японії». Відступаючи, росіяни завантажили більшу її частину на вантажівки й вивезли до анексованого Криму. Доля майже 10 000 експонатів досі залишається невідомою.
Цифровий архів як зброя проти мародерства
Херсонський випадок вирізняється тим, що Україна точно знає, що було втрачено. Задовго до війни Доценко методично фотографувала кожен предмет із фондів, створюючи детальний цифровий архів. Під час окупації вона сховала жорсткі диски — і після визволення міста їх знайшла.
Сьогодні цей архів є найдетальнішим свідченням мародерства культурних цінностей під час війни. Він дає змогу прокурорам співпрацювати з Інтерполом для розшуку зниклих творів і притягнення до відповідальності винних.
Однак у більшій частині України такої документації не існує. Анна Сосонська, заступниця керівника відділу воєнних злочинів Офісу Генерального прокурора України, повідомила, що її підрозділ веде 23 кримінальні провадження, пов'язані з культурними злочинами, — 174 епізоди мародерства, пошкоджень та знищення. Справа Херсонського музею є серед пріоритетних.
Донецький досвід: порятунок по крихтах
Галина Чумак, колишня директорка Донецького обласного художнього музею, втекла з підконтрольного Росії Донецька у 2014 році, забравши лише каталоги на кілька сотень із 15 000 творів. Рік вона перевозила їх через контрольно-пропускні пункти, щоразу ризикуючи привернути увагу проросійських сил.
Сьогодні підприємець Олександр Величко оцифровує ці каталоги — трьом місяцям копіткої роботи вдалося охопити близько 400 творів. Після завершення база даних буде передана українській владі як часткова правова підстава для майбутніх претензій.
Масштаби втрат і відповідь Росії
За даними Міністерства культури України, Росія знищила або пошкодила 1 707 об'єктів культурної спадщини та 2 503 об'єкти культурної інфраструктури. Понад 2,1 мільйона музейних предметів залишаються на окупованих територіях. З відвойованих з 2022 року земель підтверджено мародерство понад 35 000 музейних предметів.
У 2023 році Росія внесла 77 українських музеїв на окупованих територіях до свого національного каталогу — крок, який критики розцінюють як фактичну заборону повернення вкрадених творів.
Венеційське бієнале і тиск на Москву
Київ знову підняв тему мародерства на тлі спроб Росії повернутися на світову культурну арену. Венеційське бієнале наступного місяця планує вперше з 2022 року допустити до участі росіян. Україна заявила, що захід «не повинен перетворюватися на сцену для відмивання воєнних злочинів».
Перший судовий прецедент у Польщі
У березні польський суд ухвалив рішення про можливість видачі Олександра Бутягіна, громадянина Росії, Україні за обвинуваченнями в незаконних розкопках у Криму. Це перший випадок, коли громадянин Росії може зіткнутися з кримінальним переслідуванням за злочини проти культурної спадщини України. Рішення суду залишається предметом оскарження.
Міністерка культури України Тетяна Бережна, призначена у жовтні 2025 року, назвала оцифрування ключовим пріоритетом: «Якби ми оцифрували їх заздалегідь, то знали б, скільки предметів було вкрадено і як вони виглядають».
Для Доценко це питання залишається глибоко особистим. «Поки ці твори ще в полоні, ми всі сподіваємося, що ситуація вирішиться на користь Херсонського художнього музею. Я не дарма присвятила 50 років свого життя цьому музею», — сказала вона на виставці репродукцій вивезених картин у Києві.