Туапсе — чорноморський порт із населенням близько 60 000 мешканців — вже третю добу охоплений пожежею після серії українських авіаційних ударів. Густі чорні хмари диму здійнялися над містом: за знімками з європейської програми спостереження за Землею Copernicus, шлейф диму простягнувся більш ніж на 70 кілометрів у відкрите море.

Удари по нафтових об'єктах

Українські бойові дрони завдавали ударів у ночі на середу і четвер у кількох місцях між резервуарами для зберігання та вантажними об'єктами. Загорілися щонайменше чотири великі нафтові цистерни. Під дією вітру з гір вогонь поширився на прилеглі споруди, а місцеві жителі публікували в соціальних мережах численні фотографії потужного стовпа диму над містом.

Пожежна служба бореться з вогнем силами 177 рятувальників, повідомила місцева адміністрація. За даними російської сторони, внаслідок вибухів загинули двоє людей, серед них 14-річна дівчинка, семеро отримали поранення. Ці відомості не піддаються незалежній перевірці. Російська влада визнала проблеми — зважаючи на масштаби пожежі, помітні здалека, приховати їх було неможливо.

Туапсе є одним із найважливіших портів на півдні Росії та слугує вузловим пунктом для експорту нафтопродуктів, вугілля та добрив. Там розташований великий нафтопереробний завод, що належить «Роснефті» — найбільшому нафтовиробнику Росії. У Києві підкреслили, що завод «бере участь у забезпеченні паливом російської армії» і що «порт є одним із найважливіших вузлів для експорту російської нафти». Після важких ударів по порту Новоросійська в середині березня відвантаження нібито було перенесено саме до Туапсе.

Нова далекобійна зброя

Удар по Туапсе вписується в зростаючу кількість українських атак глибоко в тилу Росії. На відміну від російських ударів по цивільній інфраструктурі — греблях, лікарнях, житлових будинках, — українські удари на відстані спрямовані виключно проти об'єктів російської воєнної економіки. Кількість і інтенсивність цих ударів нарощувались упродовж останніх місяців: замість поодиноких легких дронів, як це було ще минулого року, далекобійна зброя України — зокрема крилата ракета «Фламінго» та бойовий дрон «Лютий» — тепер проникає у російський повітряний простір цілими роями.

Особливого резонансу набули нещодавні удари по нафтових терміналах на Балтиці — Усть-Лузі, Приморську та Виборзі поблизу Санкт-Петербурга, — а також по нафтопереробних об'єктах аж до Уралу. Дрони «Лютий» здатні досягати дальності до 2000 кілометрів; задокументовані удари на відстані близько 1500 кілометрів від лінії фронту. За українськими даними, масове виробництво далекобійних систем озброєння вже розпочато.

Стратегічний вимір

Нові можливості України ставлять Кремль перед серйозними викликами. Стратегія повітряної війни змушує російське командування переміщувати підрозділи ППО дедалі глибше на власну територію й відтягувати цінні ресурси з фронту. Нафтопереробні заводи й промислові райони вкрай важко захистити від повітряних ударів.

Наслідки війни дедалі відчутніші для самих росіян: повітряний простір над Москвою вже неодноразово закривався через наближення українських дронів, а нічна стрільба систем ППО та уламки збитих апаратів стали буденністю. Без надходжень від нафтового експорту, за українськими розрахунками, у Путіна може незабаром закінчитися фінансовий ресурс для продовження руйнівної війни проти України.

Прикметно, що найвідоміша літня резиденція Путіна на Чорному морі вже перебуває в зоні досяжності. Сочі розташоване приблизно в 75 кілометрах від Туапсе вздовж узбережжя на південний схід, а палацові споруди на мисі Ідокопас поблизу Геленджика — ще на 80 кілометрів ближче до України.