Кирило їхав з дружиною поїздом з Києва до Харкова — навідати друга, який служить в армії. Поїздка виявилась неспокійною: кілька разів їм довелося покидати вагон через російські авіаудари.
Перший сигнал тривоги пролунав ще на київському вокзалі. «Ми щойно сіли в поїзд, влаштувались — і раптом: усі на вихід, шукати укриття! Чулися постріли зенітної артилерії, повітряна тривога і все таке», — розповідає чоловік.
Наступна евакуація відбулась вже на відкритій ділянці. «Це було десь посеред лісу. Дивне, незвичне відчуття — коли всі виходять з поїзда і йдуть у ліс».
Роками Росія атакує цивільні об'єкти в Україні. Дедалі частіше під удар потрапляють і пасажирські поїзди — по всій країні.
Загиблі залізничники та пасажири
Росія атакує українську залізничну інфраструктуру ще з 2022 року. Спочатку це були вокзали, залізничні мости, депо. Але ситуація змінилась.
«Технології вдосконалились. У певних регіонах — а вони, на жаль, постійно розширюються — ворог сьогодні має можливості та засоби керувати своєю зброєю, зокрема дронами, у режимі реального часу. Таким чином він може безпосередньо прицілюватись у рухомі поїзди», — пояснює голова «Укрзалізниці» Олександр Перцовський.
За останні тижні загинули численні залізничники та пасажири. Найбільше жертв забрав удар дрона по поїзду далекого сполучення з 291 пасажиром на борту в Харківській області наприкінці січня — тоді загинуло п'ятеро людей.
Евакуації під час руху
Після цього керівництво залізниці вирішило евакуювати пасажирські поїзди у разі загрози нападу. «Вагон може стати пасткою смерті через особливості своєї конструкції та надзвичайно швидке займання. Метал деформується дуже швидко, і при цьому виділяються хімічні речовини», — попереджає Перцовський.
Залізниця перебуває в постійному тісному контакті з військовими і ретельно аналізує загрози. Евакуації відбуваються не лише поблизу лінії фронту — поїзди вже евакуювали і на, здавалося б, безпечних маршрутах у напрямку заходу через дрони, що наближались.
«Всі до лісу!»
Деякі пасажири опублікували відео в соціальних мережах. «Всі до лісу!» — кричить чоловік на одному з них. Люди поспішно ховаються в кущі. На задньому плані видно поїзд, з передньої частини якого вирвалось полум'я, розповсюджується чорний дим. Повідомляється про два влучення.
На іншому відео жінка поспішає повернутися до свого купе в темряві. Три години вона провела в укритті — на щастя, її поїзд зробив незаплановану зупинку на станції. «Ну що ж, сідаємо знову», — каже вона.
Під час евакуації у відкритому полі Кирило з дружиною чули постріли, бачили дрон і гелікоптер, який переслідував ворожий безпілотник. «Мені здається, наше суспільство вже звикло до таких речей. Ми поставились до цього з гумором. Одна супутниця виводила свого собаку на прогулянку. Ми сказали: „О, як зручно — зупинка, щоб вигуляти собаку"», — каже Кирило.
Залізниця як символ спротиву
Але попри весь гумор, російські атаки на пасажирські поїзди є переломним моментом. Росія б'є по цивільній інфраструктурі як символі українського спротиву. Попри війну, поїзди майже завжди курсували і прибували вчасно. Тепер панує невпевненість.
«Раніше залізниця була наче чарівний світ. Ти сідав у поїзд — і атаки, війна залишались десь там, зовні. Ти відчував себе захищеним. Тепер навіть поїзди більше не безпечні», — каже Кирило.
Незважаючи на загрозу, залізниця прагне і надалі обслуговувати якнайбільше маршрутів. Люди в Україні продовжуватимуть їздити поїздами — у них немає іншого вибору.