<p>Опівночі — вибухи по всьому <a href="https://deepconcern.news/tag/київ/">Києву</a>. Ніч з 19 на 20 серпня. За кілька секунд до цього пролунала <a href="https://deepconcern.news/tag/повітряна-тривога/">повітряна тривога</a> — чергова з багатьох. Цього разу на столицу обрушився шквал ракет, щонайменше 15 загиблих. Два дні поспіль влада попереджала про масований удар. Але підземні укриття фізично не здатні прийняти три мільйони мешканців — більшість вирішила ризикувати вдома.</p><p>На тлі почастішання <a href="https://deepconcern.news/tag/ракетний-удар/">ракетних ударів</a> великі українські міста намагаються модернізувати системи оповіщення. Проблема в тому, що частина цивільних — і таких дедалі більше — вже просто не реагує. Безперервні сирени й потік тривожних повідомлень виснажили людей.</p><h2>Загроза з неба — не одна й та сама</h2><p>У більшості тривог інформація зводиться до мінімуму: звуковий сигнал або голосове повідомлення з наказом іти в укриття. Але сама небезпека буває кардинально різною. Від ударного дрона «<a href="https://deepconcern.news/tag/шахед/">Шахед</a>» із зарядом 50–100 кг — до гіперзвукових ракет і планувальних авіабомб із тонною вибухівки, здатних знести цілий багатоквартирний будинок.</p><p>Проти дронів діє «правило двох стін» — між собою і можливою точкою влучання. Проти важких ракет і планувальних бомб — лише підземне укриття. Дрони летять повільно, близько 200 км/год, і їхній звук, схожий на мотороллер, чутно заздалегідь: є кілька секунд, щоб сховатися. Крилаті ракети летять учетверо швидше, але довший час польоту дає <a href="https://deepconcern.news/tag/ппо/">ППО</a> змогу виявити їх достатньо рано — і нерідко збити. Натомість балістичні, гіперзвукові ракети та планувальні бомби перехопити вкрай важко: після оголошення тривоги цивільні майже не встигають відреагувати.</p><p><em>За матеріалами Le Monde.</em></p>