Сотні іноземних бойовиків, захоплених у полон в Україні, опинилися в правовому вакуумі: Москва не хоче включати їх до обмінів полоненими.
Вступаючи до російської армії воювати проти України, іноземці розраховують на один із двох варіантів: або російський паспорт із щедрою премією, або смерть. Але є третій шлях, куди менш відомий: кілька сотень іноземних бійців потрапили туди всупереч своїй волі і застрягли в українських в'язницях без жодних перспектив на обмін.
Центр тримання за безіменними мурами
На заході України розташований один із центрів тримання військовополонених. Невелика церква, молитовна кімната для мусульман, кілька будівель із тьмяними фасадами. Обстановка вкрай сувора. Лише стіна з портретами українських діячів — політиків, письменників, поетів — додає кольору цьому місцю.
Серед ув'язнених переважають російські солдати з Росії чи різних республік Федерації, але є й іноземці, деякі з яких приїхали з країн далеко за межами пострадянського простору.
48 національностей і 13 000 вихідців із Центральної Азії
«Ми зафіксували бранців 48 різних національностей», — каже Петро Яценко, речник Українського координаційного центру з питань поводження з військовополоненими, який провів екскурсію в'язницею 28 травня.
Українська влада уникає конкретних цифр за країнами. «Більшість іноземних військовополонених — громадяни країн Центральної Азії. Росія дуже активно вербує трудових мігрантів, які перебувають на її території», — пояснює Яценко.
З понад 28 000 іноземців, що підписали контракти зі збройними силами РФ від початку повномасштабного вторгнення і чиї персональні дані є в розпорядженні України, майже 13 000 — вихідці з країн Центральної Азії.