Росія розмістила в Білорусі додаткову ядерну зброю та провела масштабні спільні навчання — і все це на тлі наземної війни, де Москва дедалі більше втрачає ініціативу.

Ініціатива перейшла до України

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив журналу Militarnyi, що атаки українських підрозділів на ворожі позиції тепер кількісно переважають удари росіян по українських. За його словами, це стало можливим тому, що в Росії закінчуються солдати для наступальних дій.

«З початку 2026 року загальні втрати ворога вже перевищили 141 500 осіб, із яких понад 83 000 — безповоротні», — написав Сирський у своєму Telegram-каналі.

Зовнішня розвідка України вважає, що Росія фізично не здатна поповнювати ці втрати, які перевищують 1 000 осіб на добу. Щодня набирають 800–930 осіб — бойовий склад скорочується. У відповідь 40 регіонів підвищили підписні бонуси на 30–100 відсотків, а Путін спростив отримання громадянства для молдовських жителів Придністров'я.

Президент Зеленський заявив, що Росія намагається мобілізувати ще 100 000 військовослужбовців, але додав: «Ми вважаємо, що наразі такого потенціалу для прихованої мобілізації в Росії немає».

Бюджет під тиском: нафта не рятує

За оцінкою Зовнішньої розвідки України, за перші чотири місяці 2026 року бюджетний дефіцит Росії сягнув 78,4 млрд доларів — при плані 50,5 млрд на весь рік. «Головного удару завдала нафта. Доходи від вуглеводнів скоротилися на 38,3 відсотка», — йдеться у повідомленні відомства.

Міжнародне енергетичне агентство зафіксувало падіння видобутку на 460 000 барелів на добу у квітні 2026 року порівняно з квітнем 2025-го — наслідок українських ударів по нафтоінфраструктурі. Зростання експорту на 250 000 барелів на добу лише частково компенсувало цей провал.

Удари по НПЗ і об'єктах ВПК

З початку року Україна атакує нафтопереробні заводи по всій Росії. За оцінкою Reuters, удари безпілотників із січня по травень вивели з ладу близько 700 000 барелів переробки на добу на 16 заводах — вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Уражені підприємства забезпечують чверть нафтопереробних потужностей країни.

17 травня Україна вдарила по об'єктах у радіусі 100 км від Москви: завод мікроелектроніки «Ангстрем», нафтоперекачувальна станція «Сонячногорськ» і Московський НПЗ. На супутникових знімках видно чотири знищені резервуари в Сонячногорську. Протягом травня також зазнали ударів НПЗ у Рязані, Ярославлі, Кстово та Сизрані, а також хімічне підприємство «Азот» у Ставропольському краї.

«Далекобійні санкції України досягли Московської області, і ми чітко говоримо росіянам: їхня держава зобов'язана припинити цю війну», — заявив Зеленський.

Тиск на Лукашенка і ядерні навчання

За словами Зеленського, Росія добивається від президента Білорусі Олександра Лукашенка відкриття нового фронту — удару по Києву з Брянщини через Чернігівщину. «Нам відомо, що між росіянами та Лукашенком відбулися додаткові контакти з метою переконати його приєднатися до нових агресивних операцій», — заявив Зеленський 15 травня. Україна зміцнює північний кордон.

Цього тижня Росія залучила Білорусь до спільних ядерних навчань: 64 000 військових, понад 200 ракетних пускових установок, 140 літаків, 73 надводні кораблі та 13 підводних човнів. Путін анонсував пуски балістичних і крилатих ракет. Раніше Росія розмістила в Білорусі ракету «Орєшник», у рамках навчань туди перемістили й бойові частини для «Іскандерів».

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков у коментарі ТАСС назвав приводом нібито провокаційні дії НАТО та застеріг про «потенційно катастрофічні наслідки» прямого зіткнення альянсу з Росією.