Росія відкинула звинувачення у депортації або примусовому переміщенні українських дітей на свою територію, назвавши ці твердження антиросійською пропагандою. Відповідну заяву агентству Йонхап надіслав посол Росії в Південній Кореї Георгій Зінов'єв.
Приводом стала стаття, опублікована минулого тижня спільно послом ЄС в Південній Кореї Уго Астуто, послом Канади Філіпом Лафортюном і тимчасовим повіреним України Андрієм Вєшкіним. Автори закликали міжнародну спільноту відреагувати на «масштабні й систематичні» порушення Росією прав дітей і заявили, що понад 20 000 українських дітей було депортовано або відлучено від сімей під час конфлікту.
Зінов'єв охарактеризував статтю як «глибоко упереджене й політично забарвлене тлумачення вкрай складного гуманітарного питання». На його думку, автори «уникають обговорення суттєвих фактів, правових нюансів і реальних обставин» і зводять гуманітарні евакуаційні заходи до «навмисних злочинних дій».
Що стоїть за цифрою в 20 000
Посол заявив, що дані про 20 000 депортованих дітей «не мають жодних суттєвих доказів», а іменного списку так і не було надано. За його словами, з лютого 2022 року Росія прийняла близько 5,3 мільйона мешканців з України та Донбасу, включно з понад 740 000 дітей, переважна більшість з яких приїхала з батьками або близькими родичами.
Приблизно 380 сиріт і дітей без батьківського піклування у квітні–жовтні 2022 року були передані до російських сімей. За словами посла, це мало замінити перебування в інституційних закладах сімейним доглядом в умовах надзвичайної ситуації. Ще понад 4 800 підлітків і членів сімей з постраждалих регіонів взяли участь у реабілітаційних програмах — психологічне консультування, навчання, медична допомога.
Аргументи Москви щодо евакуацій
Зінов'єв наполягав, що дитячі заклади в Донецьку, Луганську та прифронтових районах евакуювали через обстріли з боку українських збройних сил. «За таких обставин переміщення їх подалі від зони бойових дій було єдиним правильним рішенням», — сказав він.
Серед перешкод для возз'єднання сімей посол назвав воєнні обмеження, запроваджені українською владою: чоловіки призовного віку не могли залишати країну, а багато родин не мали фінансових або логістичних можливостей самостійно забрати дітей.
Moskva, за словами Зінов'єва, продовжує взаємодіяти з міжнародними організаціями. Зокрема, минулого місяця заступник міністра закордонних справ Олександр Алімов зустрівся в Москві з Вірджинією Гамбою Фрезьє — спеціальним представником ООН з питань дітей і збройних конфліктів.
Контекст
ЄС, Канада та Україна входять до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, заснованої у лютому 2024 року. Загалом до ініціативи долучилися 49 країн і провідні міжнародні організації, зокрема США та Японія. Південна Корея до коаліції не входить.