<p>Світало над <a href="https://deepconcern.news/tag/севастополь/">Севастополем</a>, коли потужний вибух розітнув тихий сквер у житловому районі окупованого Криму. Бомба, закладена в сміттєвий бак — еквівалент приблизно 500 г тротилу, — спрацювала 13 серпня, коли повз проходив Роберт Шагєєв, заступник командира бригади підводних човнів <a href="https://deepconcern.news/tag/чорноморський-флот/">Чорноморського флоту</a> росії, у морській формі. Він загинув на місці.</p><p>За кілька годин у слідства вже був підозрюваний. Поліція затримала Маргариту Реутт — 32-річну мешканку Сочі, курортного міста за майже 500 кілометрів через Чорне море від Севастополя.</p><p>Під час обшуку слідчі, за їхніми словами, знайшли пульт дистанційного керування, яким, на їхню думку, підірвали бомбу. Шагєєв — колишній командир єдиного підводного човна України, який 2014 року, коли Москва анексувала <a href="https://deepconcern.news/tag/крим/">Крим</a>, перейшов на бік росії.</p><p><a href="https://deepconcern.news/tag/фсб/">ФСБ</a> стверджує, що Реутт зізналась у нападі: куратор, пов'язаний з українською розвідкою, нібито обіцяв їй велику виплату в криптовалюті та документи для виїзду з росії. Відомство також повідомило, що Реутт не виявила жодного каяття.</p><p>Ці твердження неможливо перевірити незалежно, а російські силові відомства вже не раз оприлюднювали нібито зізнання затриманих до того, як їхні справи доходили до суду. Втім, кількох осіб, яких росія раніше звинувачувала в подібних атаках на військових, журналісти згодом справді ідентифікували як причетних до операцій, інкримінованих Москвою.</p><p>Що саме спонукало Реутт нібито наважитися на таку місію — досі незрозуміло. Судовий процес над нею, найімовірніше, відбудеться за зачиненими дверима.</p><h2>«Нічого не боялася»</h2><p>Розмови з десятком друзів і знайомих та аналіз кількарічної активності Реутт у соцмережах дають змогу скласти портрет рішучої жінки, чиє ставлення до власної країни поступово жорсткішало.</p><p>«Ріта вірила, що країна рухається не в той бік, — сказав давній друг, вживаючи зменшувальну форму імені. — Але я все одно вражений, що вона зайшла так далеко».</p><p>Реутт, уроджена Маргарита Яковлєва, виросла в Ярославлі — місті на північний схід від Москви, — де взяла прізвище бабусі, яка фактично її виховала після розлучення батьків. «Маргарита нічого не боялася. Лазила на дерева, стрибала з машин, робила те, від чого більшість хлопців пасувала», — пригадує один із друзів дитинства.</p><p>Ця риса проявилася і в Новосибірську, де вона навчалась на менеджменті. Реутт стала постійною відвідувачкою місцевого парашутного клубу — на фотографіях вона стрибає з літаків радянської епохи, часто єдина жінка серед чоловіків у камуфляжі. Брала призові місця в аматорських картингових змаганнях, швидко вирізнилась у водному поло: «Маргарита була дуже талановита і ніколи не боялась м'яча», — пригадує її тогочасний тренер.</p><p>Тоді ніщо не вказувало на ворожість до Кремля. У Новосибірську Реутт стала членом патріотичного волонтерського об'єднання, яке шукало останки радянських солдатів, полеглих у Другій світовій.</p><h2>Від патріотки до підозрюваної</h2><p>Після університету Реутт переїхала до Сочі, пробувала вести турагентство, а на початку 2020-х приєдналась до компанії альтернативної медицини Vitauct. «Вона була найзвичайнішою людиною, — сказав засновник компанії Геннадій Гарбузов. — Ніщо не свідчило, що вона здатна на таке. Мабуть, хтось підпав під чийсь вплив».</p><p>Зовні її онлайн-життя виглядало буденно: пости про здоров'я та права тварин, форуми в Telegram, часті поїздки за кордон — Туреччина, Таїланд, Шрі-Ланка. У жовтні 2025 року вона приїхала до Мінська на весілля сестри: усміхнена серед родичів, ловить весільний букет.</p><p>Важко встановити, коли невдоволення навколишнім переросло в щось виразно політичне. Друзі описують наростаюче відчуження від росії, яке загострилось після повномасштабного вторгнення в Україну. «Війна стала для неї шоком, — сказав один друг. — Я якось попросив її вмовкнути в публічному місці — інакше нас обох чекали б проблеми».</p><p>У липні 2025 року її антивоєнні настрої вийшли назовні: їдучи поїздом, Реутт отримала штраф за «дискредитацію» збройних сил — нібито вигукнула «Так їм і треба, росіяни!», коли стало відомо про удар дрона по залізничній станції в Ростовській області. У лютому 2026-го вона оприлюднила результати генетичного тесту і додала хештег із визнанням, що їй «соромно бути росіянкою».</p><p>Знайомим здавалося, що її повсякденне життя тривало в колишньому ритмі. Зміни з'явились лише пізньою весною 2026-го. «Вона стала більш замкненою», — пригадує один друг. Кілька знайомих планували спільну поїздку на осінь — Реутт відмовилась без пояснень. Ще одна подруга помітила, що та купила другий телефон: «Пояснила, що він для роботи, але мені це тоді не дуже вкладалось у голові. Маргарита щось приховувала».</p><p>На початку літа Реутт стала частіше бувати в Криму — там її зрештою й заарештували. Одна знайома розповіла, що Реутт пояснювала поїздки пошуком локацій для зйомок у музичних кліпах.</p><h2>Зростаючий список</h2><p>Від початку повномасштабного вторгнення <a href="https://deepconcern.news/tag/українська-розвідка/">українська розвідка</a> пов'язується з цілою серією вбивств і замахів на старших офіцерів російської армії. Київ не коментував ні вибух у Севастополі, ні нібито причетність Реутт.</p><p>Такі виконавці мають очевидну перевагу: пересуваються росією вільніше і привертають менше уваги, ніж навчені агенти. У кількох резонансних операціях помітну роль відіграли жінки — очевидно, вони викликають іще менше підозр.</p><p>Для тих, хто близько знав Реутт, немає простої відповіді, як жінка, яку вони пам'ятають, опинилась серед обвинувачених у вбивстві. Але подруга з двадцятирічним знайомством пам'ятає впертість, з якою та доводила до кінця будь-яке рішення: «Якщо вона щось надумала — вона це зробить. Навіть якщо йдеться про щось подібне».</p>