Паливна криза в росії — «найбільший внутрішній виклик» для Кремля з початку війни, кажуть аналітики. Поліція затримує громадян, які скаржаться на дефіцит пального, — після того як українська дронова кампанія спровокувала бійки на АЗС і запровадження талонів. Москва та прилеглі регіони знову ввели обмеження: не більше 50–60 літрів на одне авто.
Третина НПЗ — поза строєм
З початку серпня українські дрони вивели з ладу майже третину великих нафтопереробних заводів країни. Нещодавні удари спалили ключовий об'єкт у Башкортостані; ще одна атака зупинила НПЗ в Орську — ремонт там може тривати до шести місяців. У середу під удар потрапив черговий великий завод.
У липні рф переробляла лише 3,6 мільйона барелів сирої нафти на добу — на третину нижче за сезонний середній і найменше з травня 2000 року. Перебої відчули близько 50 мільйонів людей. Щонайменше в 12 регіонах біля заправок — кілометрові затори: водії чекають по 30 годин, щоб виявити порожні баки.
Арешти замість відповідей
Затяжні черги довели росіян до межі — на відео видно бійки між водіями через паливо. Тих, хто наважується говорити публічно, чекають штрафи й арешти.
У Волгограді поліція затримала п'ятьох жителів після того, як вони зняли відеозвернення до голови Слідчого комітету рф Олександра Бастрикіна: вимагали пояснити, чому місцеві чиновники користуються пріоритетними паливними картками, поки звичайні заправки стоять сухими. Влада кваліфікувала запис за участі п'яти людей як «несанкціоноване публічне зібрання» і виписала штрафи.
Адвокат Олексій Севастьянов, якому призначили п'ять діб арешту нібито за опір поліції, прокоментував це у V1.ru: «Залякувати людей твердженнями, ніби для запису відеозвернення потрібен дозвіл якоїсь адміністрації, — це просто абсурд». У Пермі житель Лев Самоловських отримав штраф у 10 000 рублів за згадку про заплановану акцію протесту в Telegram-каналі з 44 передплатниками.
«Путін не визнає кризу»
Катія Ґлод, заступниця директора з питань зовнішньої політики Центру нових євразійських стратегій (NEST), каже, що репресії свідчать про реальний ефект повітряної кампанії Києва: «Це справжня криза — в 80 регіонах пального немає взагалі, а в Криму та частині Уралу введено режим надзвичайного стану».
«Різкі кроки Путіна показують, наскільки все погано. росія вже імпортує паливо з Азербайджану, з'ясовує, чи може використовувати НПЗ у Казахстані, посилає поліцію охороняти заправки», — додала вона.
Міністр енергетики Сергій Цивільов визнав черги, але наполягає, що паливо є, і стверджує: дизель можна знайти «всюди». За словами Ґлод, це частина ширшої лінії: «Путін досі не визнав кризу. Він продовжує списувати все на вузькі місця в поставках і на ширшу війну Заходу проти росії».
Такий підхід несе Кремлю серйозні ризики, додала аналітикиня: «Це найбільший внутрішній виклик для Путіна з початку війни. Режим не готовий іти на компроміс — швидше за все, відповіддю стануть нові арешти і нові репресії».
Аварійні рішення і невизначений горизонт
Щоб не допустити колапсу, Москва хапається за аварійні рішення: продовжує заборону на експорт, тихо завозить бензин із запасів Індії, знизила виробничі стандарти — дозволивши паливо класу Євро-2, забороненого з 2013 року. Віцепрем'єр Олександр Новак запевняв про «часткову стабілізацію», але безперервні удари по НПЗ щоразу зводять нанівець будь-яке полегшення.
Криза, що почалася ще в травні, вже змінила суспільні настрої: опитування фіксують, що дедалі більше росіян хочуть завершення війни — хоча й на умовах росії. «Якщо ця криза продовжиться — а вона продовжиться, якщо нічого не зміниться — настане момент, коли Путін більше не зможе тримати ситуацію під контролем пропагандою і репресіями», — попередила Ґлод. «Якщо дефіцит пального не ліквідують і зросте інфляція, йому доведеться іти на поступки суспільному тиску».