Чи завершиться у 2026 році війна Росії проти України? Те, що ще рік тому здавалося нереальним, сьогодні стало справжнім сценарієм. Україна систематично виводить з ладу російську військову інфраструктуру й нафтову галузь, на Донбасі армія Москви зазнає важких втрат, а воєнна економіка Росії виснажується.
Україна сама виснажена, але черпає впевненість зі слабкості Росії — і вміло це демонструє. Нещодавно — атаками дронів у Санкт-Петербурзі під час Міжнародного економічного форуму і публічним закликом Зеленського до Путіна нарешті сісти за стіл переговорів.
Росія хотіла показати світові силу в Санкт-Петербурзі — вийшло навпаки. Вже лунають припущення про можливе падіння окупованого Криму, де російські війська особливо вразливі до ізоляції та виснаження.
Москва хоче говорити про Україну, не з Україною
Надія на те, що це змусить Росію сісти за стіл переговорів з Україною, наштовхується на жорстку реальність: Москва готова говорити про Україну — і виключно з Дональдом Трампом, — але не з самою Україною, продовжуючи при цьому бойові дії. Київ не повинен мати голосу, а в кращому разі лише підписати погоджену між Москвою й Вашингтоном капітуляцію.
Справжні мирні переговори виглядали б інакше: спочатку — міжнародно контрольований режим припинення вогню, потім — прямий діалог за участі міжнародних посередників. Саме таку концепцію підтримали в Лондоні три головних європейських союзники Зеленського.
Тиск — єдиний шлях
Для реалізації цього сценарію потрібні дві умови: Росія має погодитися на припинення вогню і визнати право України на існування як незалежної держави. До жодного з цього Путін, схоже, не готовий. Але миритися з цим означає миритися з його війною.
У відносинах із воюючою стороною саме військовий тиск робить мирний процес можливим. Поки Путіну залишають повну свободу дій, він переслідуватиме свої цілі зброєю. Лише коли він усвідомить безперспективність свого становища — або коли хтось розважливий у Москві перехопить ініціативу — можна буде говорити про реальне партнерство в переговорах. Для цього Україна мусить підтримувати і нарощувати військовий тиск на Росію. Це єдиний шлях до миру.