21-й санкційний пакет Євросоюзу проти Росії, ухвалений 23 липня, уперше охопив грузинські структури. Під обмежувальні заходи потрапили нафтопереробний завод «Кулеві» та 14 криптовалютних сервісних платформ, зареєстрованих у Грузії, Панамі, ОАЕ, Маршаллових островах, Киргизстані та Білорусі.
НПЗ «Кулеві»: шість місяців до набрання чинності
Заборона на транзакції з НПЗ «Кулеві», розташованим на узбережжі Чорного моря в Західній Грузії та керованим компанією Black Sea Petroleum Маці Асатіані, набере чинності через шість місяців.
«Пакет дає змогу забороняти транзакції з внесеними до переліку нафтопереробними підприємствами в Росії та третіх країнах, які переробляють російську сиру нафту та нафтопродукти. У цих рамках ЄС запроваджує заборону на транзакції — яка набере чинності через шість місяців — з грузинським НПЗ, що торгує та переробляє російську нафту в Кулеві», — йдеться в прес-релізі Ради ЄС.
Масштаб 21-го пакету
Загалом пакет містить 218 індивідуальних включень до переліку — 48 фізичних та 170 юридичних осіб, що є найбільшою партією за чотири роки. Рада ЄС охарактеризувала його як такий, що «містить жорсткі економічні санкції, спрямовані проти секторів, які найбільше впливають на здатність Росії вести агресивну війну проти України».
Від скандалу до санкцій
НПЗ «Кулеві», відкритий у 2024 році та представлений як найбільший проєкт приватних інвестицій в історії незалежної Грузії, уперше потрапив до центру суперечки в жовтні 2025-го, коли «Русснєфть» надіслала туди першу партію нафти.
Відтоді завод опинився під прискіпливою увагою через можливість використовуватися як канал для реекспорту російської нафти під грузинським маркуванням. Журналістські розслідування вказували на зафіксований стрибок в обсягах грузинського нафтового експорту та потенційне проникнення російських нафтопродуктів на ринки Європи.
Схожі питання виникали й щодо порту Кулеві, яким керує азербайджанська SOCAR. У березні 2026 року ЄС розглядав його включення до 20-го санкційного пакету, але відмовився — посилаючись на «позитивні зобов'язання» грузинських властей і оператора порту.
Включенню грузинських структур до санкційного пакету сприяла й зміна влади в Угорщині: партія «Фідес» Віктора Орбана, яка вдавалася до права вето проти обмежень щодо Тбілісі, програла вибори у квітні.
У травні Велика Британія також оголосила санкції проти трьох зареєстрованих у Грузії компаній, що «управляли зосередженими на Росії біржами з метою обходу санкцій» — у рамках ширшої боротьби з мережами, які Росія використовує для обходу британських обмежень.
Матеріал буде доповнено.