Генерал-майор Михайло Драпатий, 43 роки, замінив Олександра Сирського на посаді головнокомандувача Збройних сил України — третьою людиною на цій посаді з початку повномасштабного вторгнення 2022 року.
Призначення зустріли схвально і у військових, і в цивільних. Ім'я Драпатого скандували учасники протестів, які вийшли спочатку підтримати його друга — колишнього міністра оборони Михайла Федорова, а потім переросли у вимогу відставки Сирського.
«Кращої людини для цієї посади в Україні зараз немає», — сказав BBC один з українських військових.
Бойовий шлях
Авторитет Драпатого тримається на роках польового досвіду і репутації командира, якого підлеглі вважають суворим, але людяним.
У 2004 році він закінчив Харківський інститут танкових військ і розпочав службу лейтенантом. Широку відомість здобув 2014-го — після того, як у мережі розійшлось відео: його бойова машина піхоти проламує барикади.
Травень 2014-го: проросійські сепаратисти захопили частини сходу. Батальйон Драпатого увійшов до Маріуполя, щоб звільнити заручників з міського відділу поліції. «Мені доповіли про барикади заввишки понад метр і запитали, що робити. Я сказав: беремо штурмом. Це відео облетіло весь світ», — згадував він пізніше в інтерв'ю.
Того ж року отримав відзнаку за виведення оточених підрозділів з прикордонної зони Луганської області.
У 2021 році пройшов поглиблену оперативно-стратегічну підготовку і в червні отримав почесний меч як кращий випускник — нагороду вручила британська посол Мелінда Сіммонс.
З лютого 2022-го: від заступника до командувача
На початку повномасштабного вторгнення Драпатий обіймав посаду заступника командувача Об'єднаних сил. Він керував оперативними угрупованнями на кількох ділянках фронту, стримував просування росіян на Кривий Ріг, звільняв населені пункти в Херсонській і Дніпропетровській областях. До 2024 року очолив сухопутні війська.
Потім — удар. Навчальний полігон на Дніпропетровщині потрапив під російську ракету: 12 загиблих, 60 поранених. Драпатий того ж дня подав рапорт про відставку, взявши на себе особисту відповідальність за «змову мовчання і безкарності».
«Армія, в якій командири несуть особисту відповідальність за долю особового складу, — живе. Армія, в якій за втрати ніхто не відповідає, — гине», — написав він.
Зеленський відставки не прийняв і призначив Драпатого командувачем Об'єднаних сил ЗСУ — рішення зустріли широкою підтримкою.
Виклики: мобілізація, корупція, технології
Перспективи припинення вогню з Росією залишаються примарними, а Україна готується до ще однієї важкої зими. Від Драпатого чекають трьох речей: нарощування мобілізації, рішучої боротьби з корупцією — від офіцерів призовних комісій до оборонних закупівель — і реалізації технологічних переваг, які стали рушієм нещодавніх успіхів на полі бою.
У першому зверненні після призначення Драпатий пообіцяв працювати «без гучних обіцянок, з відповідальністю за рішення та з повагою» до тих, хто на передовій.
Микола Бєлєсков, старший аналітик «Повернись живим», підтверджує: серед рядового складу — особливо тих, хто прийшов після 2022 року, — Драпатий має дуже добру репутацію. Але він застерігає від «надмірного спрощення»: «Головнокомандувач має чималі важелі. Але війна — це поєднання уряду, Офісу президента, постачальників зброї, залежності від партнерів. Шлях перед ним непростий».
Колишній радник МВС Олексій Копитко поставив питання прямо: на посаді головнокомандувача «сьогодні тебе всі обожнюють, завтра — вже не всі, а післязавтра ти вже у всьому винний, і жодне твоє досягнення не рахується».
Валерій Залужний, якого усунули з посади у 2024 році, попередив: Драпатому «буде дуже важко. Набагато важче, ніж він уявляє».
Але серед вояків і пересічних українців — відчутне піднесення. Один з військових сказав: якби Федоров повернувся на посаду міністра оборони, їхнє з Драпатим керівництво стало б «найстрашнішим кошмаром Росії».