Після обіду на площі перед собором у Львові — звичний вечірній гамір. Трамвайна зупинка, крамниці, лавки біля фонтану, вид на вікові вежі монастиря бернардинців.
Кілька тижнів раніше, 25 березня, тієї самої пори: картина схожа, але потім на відеозаписі чути металевий гуркіт мопедного мотора — він стає дедалі гучнішим. З неба падає російський ударний дрон «Шахед». Він врізається в дах старого будинку поруч із монастирем і дитячою бібліотекою. Вогняна куля. Потім запис обривається.
На відміну від масованих ударів по Києву, атаки на інші регіони України рідко потрапляють у фокус міжнародної уваги. В перші роки війни захід країни вважався порівняно безпечнішим. Це змінилося.
«Тут моя домівка. Я нікому її не віддам»
Серед тих, чиє помешкання знищив березневий удар, — партнер Марти Кузій. Сорокарічна концертна піаністка навчалася в Німеччині й близько десяти років пропрацювала в Польщі, але в пандемію повернулася до Львова. «Тут моя домівка. Я нікому її не віддам».
Кузій показує на будинок: «На другому поверсі — квартира. Або те, що від неї залишилося». Горів переважно горищний перекрит, від вибуху в кількох кімнатах обвалилася стеля, вода від гасіння залила все. Чорні плями на фасаді — грибок, не сажа. Можливо, будинок доведеться знести.
Березневий удар — перший, що торкнувся історичного центру, занесеного до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Ціллю конкретний будинок явно не був: там містилися кілька квартир, ювелірна крамниця та кав'ярня. Того ж дня «Шахеди» влучили ще в кількох районах міста. В одному з панельних будинків на околиці — два удари поспіль: класична тактика, щоб убити рятувальників, які прибувають першими.
«Але ми живемо далі. Який іще вибір?» — каже Кузій. Залишити місто чи країну вона не збирається. «Тут моя сім'я, мої друзі, моя робота».
Від енергетики — до логістики й портів
Атаки на захід України помітно частішають із весни. Навесні про поранених і загиблих повідомляли з Луцька, Рівного, Івано-Франківська. У середині травня стався один із рідкісних ударів по Закарпаттю — прикордонному регіону з Угорщиною та Словаччиною.
Узимку Росія зосереджувалася переважно на знищенні енергетичної інфраструктури: одна за одною атакувалися вузлові точки енергомережі та теплоелектроцентралі. Аналітики тепер описують зміну стратегії.
Олександр Коваленко — один із найвідоміших в Україні аналітиків повітряної війни — фіксує цей зсув. «З настанням теплої погоди російські збройні сили зосередилися на ударах по логістичних і складських об'єктах та портовій інфраструктурі. Крім того, існує високий ризик атак на об'єкти водопостачання», — сказав він у коментарі для taz.
За словами Коваленка, під удар потрапляють склади з продуктами харчування й товарами повсякденного вжитку. В Одеській області атакували резервуари з рослинною олією, зерносховища знищуються систематично. «Російські дрони також атакують зернові транспортні судна, що заходять в українські порти».
Вибір засобів ураження залежить від дальності. «Центральна Україна і захід найчастіше атакуються зброєю великої дальності — крилатими ракетами Х-101 і 3М14 "Калібр"», — зазначає Коваленко. «Балістичні ракети нерідко вибирають за ціль міста, де не розташовані зенітні комплекси Patriot».
«Приблизно раз на тиждень вони проводять масовані комбіновані удари, задіюючи до 500 і більше дронів та кілька десятків ракет різних типів», — описує він закономірність. Зараз Росія здатна щомісяця запускати до 6 500 дронів і в середньому 150 ракет.
84 загиблих і 628 поранених за квітень
Терор цивільного населення — один із важелів тиску в можливих переговорах, і цей важіль набирає ваги в міру того, як справи окупантів на фронті погіршуються, вважає Коваленко. Вимоги Кремля фактично рівнозначні декларації про капітуляцію: Донбас відійшов би до окупантів, Україна мала б бути демілітаризована й беззахисна. Нещодавній саміт президента Франції Еммануеля Макрона, прем'єра Великої Британії Кіра Стармера та федерального канцлера Фрідріха Мерца в Лондоні намагався дипломатичним тиском наблизити прямі переговори. Кремль відмовляється.
Наслідки для цивільних задокументовані у звіті УВКБ ООН за квітень: удари зброєю великої дальності становили 43% від загального числа жертв — 84 загиблих і 628 поранених. Найбільше постраждалих зафіксовано в містах далеко від лінії фронту. Загалом кількість жертв виявилася на 38% вищою, ніж у березні.
«Монітор повітряної війни в Україні» Фонду Конрада Аденауера застерігає: «Існує ризик, що в короткостроковій перспективі повітряна війна складеться не на користь України». Через ситуацію в Ірані перехоплювачі Patriot PAC-3 майже недоступні для постачання, що робить Україну особливо вразливою.
Одеса: рої дронів і порти під прицілом
Нічний потяг із Києва до Одеси проїздить повз обгорілий вагон Intercity з великим проломом у бічній стінці. Провідниця роздає листівки з інструкцією на випадок тривоги: за командою треба швидко покинути потяг навіть у відкритому полі, взявши лише ліки й документи. З нового меню — чай «гранат із медом»: по-українськи каламбур зі словом «гранатомет». Частина ціни іде до армії.
Одеса від першого дня залишається ціллю. Місцеві порти — в Одесі, Південному та Чорноморську — найважливіші вузли для українського експорту зерна, олійних і металопродукції. У квітні щонайменше 14 ударів ушкодили морську портову інфраструктуру Одеської області. Від атак постраждали і міські пам'ятки: пошкоджено художній музей, знищено архітектурні об'єкти в Старому місті. Удару зазнав і Літературний музей поруч із оперним театром.
Дрони, що летять із Криму над морем, підходять до берега практично безперешкодно. Але дедалі частіше атаки складаються з роїв — десять, двадцять дронів щільно один за одним. «Зараз ворог за одну ніч задіює до 50–60 дронів проти нашого регіону», — каже Коваленко, який сам живе в Одесі. Тривога лунає практично щодня, переважно кілька разів. На вулицях навколо ринку «Привоз» — майже немає жодної без зруйнованого будинку.
Івано-Франківськ: ремонти тривають
25 березня під удар потрапив і Івано-Франківськ — за 130 кілометрів на південний схід від Львова. Кілька тижнів по тому ремонти ще тривають. Робітник тягне ручний візок із перекошеними рамами й дошками. Старі матеріали складають у купу — потім відберуть дрова.