Двічі на день Любов Мартиненко залишає підземне пологове відділення та їде в машині швидкої допомоги до іншої лікарні по їжу. 4 червня, трохи перед полуднем, вона прибула до Лучанської міської клінічної лікарні в Херсоні. Водій почув у повітрі характерний звук і різко дав задній хід. «Летить!» — закричав він.
«Він був так близько — буквально кілька метрів — літаюча коробка з чорним оком», — розповіла Мартиненко Guardian.
Дрон кинувся у бік машини, врізався у борт і вибухнув. Обоє вижили — незначні осколкові поранення і струс мозку. Машина, подарована Італією, мала чіткий напис «ambulanza» і червоний хрест на даху — захищені символи за міжнародним правом. Мартиненко була у червоному бронежилеті, за яким медиків впізнають на передовій.
«Якби не швидка реакція водія, дрон влучив би в передню частину машини, і ми, мабуть, загинули б», — каже вона. «Російські оператори атакували прямо на території лікарні — і це не перший раз».
Рекордна хвиля атак
За даними Коаліції із захисту охорони здоров'я в конфліктах, у 2024 році в 33 країнах зафіксовано понад 2 500 задокументованих атак на медичні об'єкти — більш ніж удвічі більше, ніж у 2021-му. Основний поштовх — повномасштабне вторгнення Росії в Україну та ізраїльська операція в Газі.
У Лівані після відновлення наступу в березні 2025 року сталося 247 інцидентів із медичними закладами, 148 медиків загинули, за даними Safeguarding Health In Conflict. За один тиждень минулого місяця три лікарні в Південному Лівані зазнали ударів — серед 150 поранених переважно медичний персонал.
Захист, який не захищає
За міжнародним правом лікарні та медичний персонал мають спеціальний захист — від першої Женевської конвенції 1864 року до резолюції Ради Безпеки ООН 2016 року. На практиці цей захист розмивається.
«Якщо неможливо захистити навіть лікарні — перший рубіж гуманітарного захисту — це призведе до краху всього міжнародного права», — каже Рогіні Хаар, лікарка і викладач прав людини в Університеті Каліфорнії в Берклі. «Я вважаю, що ми стаємо свідками саме цього».
Росія та Ізраїль посилаються на «подвійне використання» об'єктів — мовляв, лікарні мали військове призначення. Юристи зазначають: навіть цей аргумент не легітимізує удари, якщо не підтверджено статус цілі, не оцінено пропорційність збитків і не надано попередження перед атакою. В міжнародних судах досі не ухвалено жодного окремого вироку за напад на медичний заклад.
Ціна для цивільних
Після удару по лікарні — хвиля смертей, яких можна було уникнути: відсутність екстреної допомоги, зупинка планового лікування, страх, який відлякує людей від звернення по допомогу. Наслідок — пологи без нагляду, спалахи хвороб через перебої у вакцинації. Медичні експерти попереджають: наслідки можуть тривати десятиліттями, особливо коли гинуть кваліфіковані фахівці.
«Гуманітарні організації та лікарні тепер змушені мало не самі доводити, чому по них не варто стріляти, тоді як ті, хто завдає ударів, не повинні ні перед ким звітувати», — каже Ліз Гардінг, гуманітарний представник «Лікарів без кордонів».
«Але я маю виконувати свою роботу»
Після двох тижнів відпустки Мартиненко повернулася і знову двічі на день їздить до Лучанської за їжею для пацієнтів. Відеозапис із камери спостереження свідчить: машина була вражена трохи більш ніж за метр від воронки попереднього вибуху на тій самій ділянці.
«Після нападу мені страшно йти на роботу, особливо коли я чую будь-яке гудіння», — каже вона. «Але я маю виконувати свою роботу».