Росія посилила погрози на адресу України, попередивши про «послідовні, систематичні удари по Києву, спрямовані проти його військово-промислового комплексу». Разом із цим Москва закликала іноземних громадян та дипломатичний персонал залишити місто «якнайшвидше».
Але чи це щось нове? Міністерство закордонних справ України нагадує, що Росія бомбардує міста щотижня вже понад чотири роки. За оцінкою відомства, «загальний рівень загроз безпеці з боку Росії для Києва та інших міст залишається таким самим, як і в попередні місяці та роки».
Новий привід, стара логіка
Змінилась мова, якою Кремль виправдовує удари. Москва звинуватила Україну в навмисному вбивстві 21 студента в результаті удару по Старобільську на Луганщині минулого тижня. Українська сторона наполягає, що метою були військові об'єкти на окупованій Росією території. Однак Москва подає цей інцидент — і те, що вона називає навмисним ударом по цивільних — як законну підставу для помсти.
Іван Ступак, військовий аналітик і колишній офіцер української розвідки, вважає, що це свідчить про труднощі Москви з контролем над інформаційним простором. «Коли виникають проблеми в економіці та в самому суспільстві, — каже він, — з'являється тиск з вимогами помсти».
Брак успіхів на фронті й тиск на союзників
Андрій Коваленко з Ради національної безпеки і оборони України виділяє кілька мотивів за цими погрозами. Перший — відсутність результатів на полі бою. «За браком стратегічних результатів на фронті Кремль намагається чинити психологічний тиск на Україну», — пояснює він. Другий — тиск на союзників: попередження дипломатичному персоналу вийти з Києва адресоване насамперед Європі, чия підтримка сприймається в Кремлі як головна перешкода для досягнення його воєнних цілей. Третій мотив, за словами Коваленка, — відволікти увагу від ударів України по російській території та від нездатності Росії захищати власні землі, включно з Москвою.
Вашингтонський Інститут вивчення війни зафіксував зміщення бойових дій на користь українських сил. За п'ять місяців поспіль бойові втрати Росії перевищують місячні показники мобілізації. Найджел Гулд-Девіс з Міжнародного інституту стратегічних досліджень зазначає: Росії доведеться вирішити, чи переводити економіку та суспільство на примусовий мобілізаційний режим. Примусовий призов «був би вкрай дестабілізуючим і непопулярним» і міг би становити серйозну загрозу внутрішній стабільності країни.
600 дронів, 90 ракет і дефіцит перехоплювачів
Останній «відплатний удар» Росії на вихідних: близько 600 дронів і 90 ракет, більшість яких летіли у бік столиці. Українська протиповітряна оборона збила більшість безпілотників, проте 35 ракет усе ж досягли цілей.
Вперше за тривалий час у складі удару застосовано щонайменше одну гіперзвукову ракету «Орешник» — з шістьма бойовими блоками, яку вкрай важко збити стандартними системами ППО. Ступак вважає основне призначення ракети «пропагандистським»: до цього часу «Орешники» несли лише інертні бойові частини й завдавали обмежених руйнувань.
Президент Володимир Зеленський знову звернувся до союзників з проханням надати додаткові системи ППО. Юрій Ігнат, речник Повітряних сил, підтверджує: головна проблема — «обмежена кількість ракет-перехоплювачів». Американські Patriot залишаються єдиною ефективною зброєю проти балістичних ракет Росії, і їх критично не вистачає.
Ознаки відчаю з боку Москви наростають — але для України та її союзників це може бути додатковою причиною для занепокоєння, а не приводом для заспокоєння.