<p>Євросоюз вливає майже 6 мільярдів євро у розвиток дронових можливостей України, але Київ уже домігся виключення з правил закупівель — щоб і далі купувати китайські компоненти, без яких вітчизняна дронова промисловість поки що не може обійтися. Ось і виходить: країна, що воює з близьким союзником Пекіна, технологічно від нього залежить.</p><p>Дронова галузь розширилася стрімко — з майже нуля після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Зеленський 15 липня оголосив, що Україна виробляє 10 мільйонів <a href="https://deepconcern.news/tag/drony/">дронів</a> на рік. Але за цією цифрою — залежність: двигуни, літієві акумулятори, волоконна оптика досі надходять із Китаю.</p><p>За першу половину 2026 року імпорт китайських деталей уже досяг 76 відсотків від річного обсягу за весь попередній рік. Звіт Ради оборонної промисловості та Інституту Зміїного острова показав: 38 відсотків вартості компонентів для дронів у першому півріччі 2025-го — китайські.</p><p>«Виключення <a href="https://deepconcern.news/tag/yes/">ЄС</a> досить промовисте. Воно показує, що ні Україна, ні Європа поки що не можуть замінити китайських постачальників у потрібних масштабах, з потрібною швидкістю й за прийнятною ціною», — каже Віта Голод, молодший науковий співробітник Національної академії наук України.</p><p>Виключення — частина оборонного кредиту на 60 мільярдів євро, орієнтованого на елементи, яких бракує в Європі. Логіка проста: дронів потрібно все більше, а замінити <a href="https://deepconcern.news/tag/kytai/">китайських</a> постачальників нема ким і нема чим.</p><p>Дипломатична картина не краща. Зеленський і Сі Цзіньпін розмовляли особисто лише раз із 2022 року. Запланована поїздка міністра закордонних справ Андрія Сибіги до Китаю після лютневого запрошення 2026 року так і не відбулася — конкретної дати немає досі.</p><p>«Продовження конфлікту в контрольованому режимі, який не розширюється, відповідає інтересам Пекіна», — пояснює Міхал Боґуш, старший дослідник варшавського Центру східних досліджень. Китай нарощує вплив на ізольовану росию через нафтовий ринок, а затяжна війна послаблює єдність Заходу — і те, і то Пекіну вигідно.</p><p>Київ запровадив <a href="https://deepconcern.news/tag/sanktsii/">санкції</a> проти кількох китайських компаній — за підозрею в підтримці російської армії. Уповноважений із санкційної політики Владислав Власюк 28 липня назвав санкції ЄС проти китайських фірм «необхідним і виправданим кроком». Пекін заперечує постачання летальної зброї будь-якій із сторін.</p><p>У липні 2025 року Україна затримала двох громадян Китаю — за підозрею у зборі даних про ракету «Нептун» для китайської розвідки.</p><p>Тім Руліґ із паризького Інституту досліджень безпеки ЄС охарактеризував двосторонні відносини як «ворожу взаємозалежність». Пекін — найбільший торговельний партнер Києва; Україна — ключовий постачальник аграрної продукції до Китаю. «Асиметричні відносини на користь Пекіна, але обидві сторони зацікавлені в продовженні певних економічних зв'язків», — каже Руліґ.</p><p>«Поки Україна нарощує самодостатність і шукає альтернативні канали постачання, Київ мусить залишатися обережним, розсудливим і прагматичним у стосунках із Пекіном», — підсумовує Голод.</p>