Українські Сили безпілотних систем — рід військ, піднятий до рівня сухопутних військ і авіації, — дедалі частіше публікують у соціальних мережах переліки знищених цілей: системи протиповітряної оборони, пускові ракетні установки, склади безпілотників, нафтобази. Назва, якою цей рід військ позначає свої удари, досі мало відома широкому загалу: Middle Strike. Але Київське військове командування прагне це змінити.
Три зони бойових дій
Поле бою можна поділити на три зони. Зона ураження — смуга завширшки близько 20 кілометрів уздовж лінії фронту, де солдати обох сторін ведуть безпосередні бої. Глибокий тил — театр стратегічних ударів: Росія атакує українську енергетичну інфраструктуру, Україна — російську нафтову промисловість. І зона між ними — оперативна глибина на відстані від кількох десятків до кількох сотень кілометрів від фронту, де пролягають лінії постачання армій, розташовані штаби та важливі склади зброї й пального.
Якщо удари в зоні ураження мають тактичне призначення, а атаки в глибокому тилу — стратегічне, то середній оперативний рівень є сполучною ланкою між ними. Саме тут досі перебувала одна з найбільших слабкостей української армії.
Прогалина у спроможностях
У зоні ураження Україна намагалася зупинити просування Росії концепцією дронового щита. Це не вдалося повністю, однак значно підвищило втрати нападників. У глибокому тилу Україна ще з 2024 року демонструє здатність завдавати болючих ударів по оборонній промисловості та нафтовій галузі Росії. Проте на оперативному рівні Росія з 2023 року має перевагу: безпілотником «Ланцет» вона систематично атакує важку техніку українців на відстані до 150 кілометрів від фронту.
«Україна має прогалину у спроможностях на відстані понад 30 кілометрів від лінії фронту», — написав американський військовий аналітик Майкл Кофман після чергового дослідницького візиту на передову. Українські підрозділи буквально перебувають навпроти цілей у російському тилу, які вони бачать, але не можуть уразити — особливо на відстані 100–150 кілометрів за лінією фронту.
Безпілотник FP-2 та зміна стратегії
365 задокументованих на відео Middle Strikes — ударів по російських цілях на відстані від 50 до 250 кілометрів від фронту — нарахувала аналітична група Dnipro OSINT за рік починаючи з березня 2025 року. Починаючи з осені їх кількість помітно зросла.
Тоді українська компанія Fire Point представила безпілотник FP-2. Він подібний до далекобійного дрона FP-1, що діє в глибині Росії, але має коротшу дальність і значно потужнішу бойову частину. Для навігації FP-2 використовує супутниковий сервіс Starlink, завдяки чому збити його з курсу радіоелектронними перешкодами неможливо. За даними «Української правди», цією моделлю виконується близько 40 відсотків українських Middle Strikes.
Новий міністр оборони Михайло Федоров після призначення на початку січня оголосив про намір зорієнтувати армію на глибокі удари по системах ППО та логістиці противника. Нові безпілотники дозволяють реалізувати перевагу, яка досі залишалася теоретичною: українці здатні точніше визначати позиції ворожих цілей, ніж росіяни, але засобів для їх ураження бракувало.
Вплив на перебіг війни
ISW вбачає в українських Middle Strikes одну з головних причин недавніх успіхів на фронті — зокрема повернення понад 400 квадратних кілометрів території на південному фронті навесні. Російські військові блогери повідомляли, що Україна готувала цей локальний контрнаступ сотнями дронових ударів по російських лініях постачання.
«80–90 відсотків усіх людських втрат трапляється ще на підході до фронту», — написав впливовий російський військовий блогер. Будь-яке переміщення резервів до фронту «м'яко кажучи, стає проблематичним, а в більшості випадків цілком неможливим». Інший блогер поскаржився: «Наша армія втратила одну з найважливіших тактичних переваг — застосування далекобійних ударних безпілотників на оперативній глибині».
За аналізом The Insider, Ukrainian Middle Strikes вже суттєво впливають і на стратегічні удари в глибину: нова тактика змушує Росію перекидати додаткові системи ППО на окуповані території. За підрахунками «Української правди», майже половина з 365 задокументованих Middle Strikes була спрямована саме проти російської протиповітряної оборони.
«Стратегічна нейтралізація»
«Середньодальній наступ України не дозволить їй виграти війну», — застерігає аналітик Микола Бєлєсков. Ця тенденція не є переломною, адже Україна лише наздоганяє Росію. Але у поєднанні з українськими спроможностями на коротких і великих дистанціях країна «повернула собі перевагу».
Якщо українському командуванню вдасться утримати цю перевагу, вперше після провалу концепції дронового щита з'явиться реальна перспектива зупинити просування Росії. А це означало б «стратегічну нейтралізацію» — щоденний доказ для Росії того, що її атаки з колосальними людськими та фінансовими витратами нікуди не ведуть.
Чи справді до цього дійде, можна буде оцінити лише після літа — коли відбудеться очікуваний масштабний наступ Росії на українські укріплені міста на Донбасі. Тактика Middle Strikes, можливо, й є останнім новим ходом у дроновій війні. Але, мабуть, не остаточним.