Білорусь може знову стати плацдармом для російських ударів по Україні — про це попереджають київські офіційні особи. Понад чотири роки тому президент Олександр Лукашенко дозволив Москві використати білоруську територію для вторгнення, і тепер ця загроза повертається.
Президент Володимир Зеленський минулого тижня повідомив: розвідка встановила, що Москва нещодавно посилила зусилля, щоб «втягнути Білорусь набагато глибше у війну і розпочати додаткові агресивні операції саме з білоруської території». Удар може спрямуватися на чернігівсько-київський напрямок або проти країни НАТО, що межує з Білоруссю. Зеленський заявив, що доручив армії та спецслужбам підготувати відповідь і зміцнити північний оборонний рубіж.
Роль Мінська у воєнних зусиллях Росії
Хоча Білорусь не відправляла власних військ у бій, Лукашенко підтримує воєнні зусилля Путіна: розміщує на своїй території ядерну зброю і військову інфраструктуру Росії, а білоруські підприємства виробляють компоненти для московської оборонної промисловості.
Організація BELPOL, що об'єднує колишніх білоруських військових і правоохоронців, стверджує: понад 500 білоруських промислових підприємств задіяні у виробництві зброї та боєприпасів, ремонті техніки й логістиці. «Режим Лукашенка цілком серйозно втягнутий у цю війну», — заявив голова BELPOL Владзімір Жигар в інтерв'ю Associated Press. За його словами, у Гомельській області, що межує з Україною, вже будують великий полігон і казарми.
Владислав Власюк, президентський уповноважений з питань санкційної політики, повідомив, що уламки ракети «Оресник», якою Росія вдарила по Україні 24 травня, містили мікросхеми білоруського виробництва. Він закликав союзників посилити контроль за виконанням санкцій щодо Білорусі.
Ядерна присутність і спільні навчання
У грудні Росія оголосила про розгортання в Білорусі ракетного комплексу «Оресник» середньої дальності з ядерним потенціалом. На початку травня обидві країни провели масштабні навчання: відпрацьовували доставку ядерних боєголовок до ракетних підрозділів і підготовку до пуску. Білоруський розрахунок випробував ракету «Іскандер» на полігоні в Росії.
У 2024 році Кремль поширив на Білорусь свою ядерну парасольку. Путін запевнив, що Москва зберігає контроль над зброєю, але у разі конфлікту дозволить союзнику самому визначати цілі.
Реакція Заходу і опозиції
24 травня президент Франції Емманюель Макрон поговорив із Лукашенком телефоном — вперше з початку вторгнення. Макрон наголосив на ризиках від втягування Білорусі у війну. Лукашенко повідомив, що прийме французького посланця для переговорів щодо безпеки й пом'якшення санкцій ЄС.
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська минулого тижня відвідала Київ. «Російські танки ніколи більше не повинні йти через Білорусь на Чернігів, Житомир, Рівне чи Київ, — сказала вона AP. — Україна бореться за право жити у мирі. І доля Білорусі теж залежить від успіху України».
Чи реальна загроза наступу?
Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби, зазначив: хоча розвідка фіксує тиск Москви на Мінськ, жодного накопичення військ і зброї поблизу кордону поки не виявлено.
Мінський військовий аналітик Александр Алєсін вважає масштабний наступ малоймовірним. За його оцінкою, «Білоруська армія непридатна для наступальних дій» — для атаки знадобиться мобілізація до 500 000 осіб, тоді як офіційна чисельність збройних сил Білорусі становить 48 600 військовослужбовців.
«Останнє, чого хоче Лукашенко, — це воювати, — сказав Алєсін. — Він триматиметься свого нинішнього становища, щоб уникнути бойових дій і водночас добре заробляти на війні». Лукашенко, своєю чергою, відкинув будь-які агресивні наміри, заявивши, що Білорусь не вступить у конфлікт, якщо на неї не нападуть.