Костянтинівка — найпівденніше місто українського «фортечного поясу» на Донеччині — опинилася під загрозою захоплення. Навесні російські підрозділи застосували тут тактику інфільтрації: невеликі групи бійців просочуються повз українські позиції й збираються в тилу захисників. Саме так у 2025 році Росія взяла Покровськ.
Місто в кільці
Ще 2022 року Костянтинівка слугувала логістичним вузлом для оборони Бахмута й Часового Яру — тоді вона знаходилася за 20 кілометрів від лінії фронту. Нині значна частина міста стала «сірою зоною», яку не контролює жодна зі сторін.
DeepState попереджає: ситуація розвивається «за найгіршим сценарієм». Росія охоплює місто з кількох напрямків і намагається перерізати маршрут постачання з півночі. Солдати, опитані телеканалом «Громадське», скаржаться: підвезти припаси й вивезти поранених уже вкрай важко.
«Повторюється сценарій Покровська», — констатує DeepState. Безпосередньо в місті зараз від 100 до 250 російських бійців, однак загальне угруповання значно переважає українське. Командування, за оцінкою аналітиків, продовжує пріоритетно насичувати особовим складом наступальні підрозділи — на шкоду обороні Костянтинівки.
«Шанси утримати місто — мінімальні», — визнав військовий аналітик Олександр Коваленко, який зазвичай оцінює становище захисників досить стримано. На його думку, головне завдання тепер — максимально підвищити ціну захоплення для Росії. Місцеві офіцери, опитані «Громадським», припускають: не пізніше кінця літа місто перейде під контроль окупантів.
Що після Костянтинівки
Захоплення Слов'янська і Краматорська — задекларована мета Росії на Донбасі. Південний край цієї агломерації — менш ніж 25 кілометрів від Костянтинівки. Між ними — Дружківка, де аналітики бачать кращі умови для оборони: промислова зона, висотки, річка, що ділить місто, ліси на пагорбах на заході і рівнинний схід — «рай для дронів», за словами одного з добре поінформованих блогерів.
ISW, українські та навіть російські воєнні блогери сходяться: захопити весь «фортечний пояс» до кінця 2027 року Росія навряд чи зможе. Для кліщового удару по Слов'янську й Краматорську — а саме такою, судячи з логіки попередніх дій, є ціль Москви — можливостей не вистачить навіть після взяття Дружківки.
Коваленко допускає: Костянтинівка може стати для загарбників «глухим кутом» — як Покровськ. Після взяття того міста просування на новій ділянці становить п'ять кілометрів. Замало для того, щоб говорити про реальний успіх.
Удар по Москві — і пошкодження Лаври
У ніч на понеділок під час масованого удару по Києві — сотні дронів, ракет і крилатих ракет — загорілася й зазнала пошкоджень Києво-Печерська лавра, внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зеленський особисто оглянув пошкоджений Успенський собор.
За кілька днів Україна завдала найбільшого за всю війну удару по Москві. Міноборони Росії повідомило про 555 збитих дронів по всій країні, близько 200 — у Московській області. Попри це, безпілотники таки влучили в місто. Головна ціль — нафтопереробний завод на сході столиці, що постачає 40% московського палива. Підприємство змушене було зупинити роботу щонайменше на кілька днів.
Удар оголив прогалини в московській ППО: незважаючи на сотні зафіксованих безпілотників, тривогу в місті так і не оголосили. На відео — солдати, що пускають ракети ПЗРК біля цивільних автомобілів. Є підстави вважати, що частина пошкоджень НПЗ виникла через власні зенітні ракети.
Зеленський назвав удар «цілком виправданою відповіддю» і знову закликав Путіна — якого в той день не було в Москві — зробити кроки до припинення війни. Сам Путін публічно не відреагував; його речник Дмитро Пєсков обмежився словами, що президент «регулярно» отримує доповіді про обстановку.