Санкційний танкер «Вендрікс» іде з турецького Мерсіна до балтійського Приморська. На борту — 200 000 барелів бензину. Це перша партія з Туреччини — члена НАТО. Але вже п'ята морська доставка автомобільного пального до рф цього літа.
За один сезон Росія, колись другий виробник сирої нафти у світі, перетворилася на країну, яка розшукує бензин на всіх ринках одразу. Пояснення просте: дронові удари України послідовно виводять з ладу нафтопереробні заводи, що забезпечували внутрішній ринок.
Туреччина, Індія, Казахстан — хто вийде наступним
Чотири попередні партії йшли через Єгипет із нафтопереробного заводу у Вадінарі (Індія) — загалом 1 млн барелів. Тепер додалася Туреччина. Паралельно підписано угоду з казахстанським заводом «Конденсат»: там переробляється російська сира нафта, 70% готового пального повертається назад до рф. Нафту треба везти залізницею — завод не підключений до жодного трубопроводу.
Окремо — Білорусь. У червні імпорт звідти виріс у 141 раз порівняно з червнем попереднього року. Не відсотків. Разів.
На заправках — норми, на НПЗ — зупинка
На початку літа Кремль сподівався, що криза минеться. Серпень поставив хрест на цих сподіваннях. Щонайменше шість регіонів посилили або поновили обмеження на продаж бензину. Орський НПЗ після нової хвилі ударів зупинився повністю.
Віцепрем'єр Олександр Новак іще в липні обіцяв стабілізувати ринок через імпорт. Цього тижня він описав ситуацію як таку, що «постійно змінюється», і повідомив, що штаб збирається двічі на тиждень. Антикризовий менеджмент у режимі реального часу — жодного стратегічного плану.
18 ударів по НПЗ за серпень — рахунок іде
Лише в серпні Україна вдарила по НПЗ 18 разів — стільки ж, скільки за рекордний липень. Ще до активізації кампанії обсяги переробки впали на 28%, за даними аналітиків галузі.
Відставний австралійський генерал Мік Раян пояснив логіку чітко: «Путін ніколи публічно не відступав від наміру підкорити Україну. Удари мають на меті змінити його розрахунки — не риторику. Постійний тиск на економічні підвалини Росії з часом може змусити до перегляду того, чого не вдалося досягти на полі бою».
Аналітики Петрас Катінас і Натія Сескурія з Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень додали фінансовий вимір: «Паливний дефіцит стає бюджетною проблемою. Удари змушують Кремль більше витрачати на підтримку внутрішнього постачання — і менше отримувати від експорту. Обмеження вивезення скорочують надходження іноземної валюти й можливості компаній відшкодовувати витрати». Найгірше, додають вони, — те, що не піддається підрахунку.