Йоганнесу Фолькманну 29 років — він один із наймолодших членів Бундестагу й один із найпослідовніших прихильників України в Берліні. Коли він очолював раду округу Лан-Діль у Гессені, то ініціював партнерство з Броварами поблизу Києва. Тепер, як член Комітету з закордонних справ і міжнародної мережі United4Ukraine, він регулярно приїздить до України. Під час останнього візиту він розповід DW, чому вважає цю підтримку такою важливою.
«Мир можна зберегти тільки власною силою»
Кількість авіаударів — і загроза для мирного населення — знову суттєво зросла. І водночас відчувається, що українці досі хочуть тримати позиції. Я відчуваю до цього глибоку повагу. Україна доводить: свобода й демократія здатні захищати себе і давати відсіч. Це дуже важливий сигнал надії.
Підтримка Німеччини особливо критична для оборонних можливостей України — Берлін є найбільшим двостороннім донором країни в Європі. Кожен має розуміти: сьогодні Україна не просто захищає себе — вона захищає всю Європу. Російський імперіалізм загрожує не лише кордонам України, а й кордонам союзників у Балтії та Польщі. Тому кожен євро, який ми вкладаємо в Україну сьогодні, — це добра інвестиція у власну безпеку.
До того ж Україна дедалі більше допомагає нам — ділиться бойовим досвідом із європейськими арміями: сучасні технології, дрони, підготовка солдатів, нова тактика. За практичними знаннями в цих сферах Україна має колосальну перевагу. Тому вона вже фактично є постачальником безпеки в Європі, а не лише її споживачем.
«Позиція АдН щодо України — вагома причина, чому ми відмовили їм у співпраці»
«Альтернатива для Німеччини» (АдН), яка зараз лідирує в опитуваннях, закликає припинити підтримку України. Багато українців запитують: що буде, якщо АдН увійде до уряду?
Я розумію цей страх. Бундестаг обраний до 2029 року. Для мене особисто, як і для моєї фракції ХДС/ХСС, очевидно: Україну треба підтримувати військово — це в наших власних інтересах з точки зору безпеки. Позиція АдН щодо України — вагома причина, чому моя партія виключила будь-яку співпрацю з нею.
Є й гуманітарний аргумент: якщо мільйони українців залишать батьківщину через те, що агресія росії вдасться — а жити під російським колоніальним управлінням вони явно не захочуть, — це дестабілізує наші країни. Фінансовий тягар від цього буде незрівнянно більшим, ніж підтримка українців у захисті їхньої землі сьогодні.
Росія і 5-та стаття НАТО: перевірка на міцність
Гібридні атаки росії на Європу спрямовані не стільки на військове завоювання, скільки на конкретні політичні цілі: руйнування єдності ЄС і НАТО.
Цілком можливо, що росія — прикриваючись ядерними погрозами — спробує окупувати конкретні території в Балтійському регіоні, щоб перевірити, наскільки реальна 5-та стаття про солідарність. Тому так важливо залишатися пильними й нарощувати спроможність до самозахисту. Мир можна зберегти тільки власною силою; слабкість сприймають як запрошення до нападу.
Бухарест 2008: велика помилка Берліна
На саміті НАТО 2008 року в Бухаресті Німеччина виступила проти надання Україні Плану дій щодо членства. Багато українців вважають, що це прискорило і гібридну агресію 2014 року, і повномасштабне вторгнення 2022-го. Чи була тодішня позиція Берліна помилкою?
Гіпотеза, яку тоді відстоювала німецька сторона, виявилася хибною — припущення, що торгівля, зокрема газом через «Північний потік», створить взаємозалежності й тим самим унеможливить насильство. Це була велика помилка — не чути наших сусідів на сході, які через власний досвід із Москвою значно краще розуміли, чого росія насправді хоче.
ЄС: без штучного прискорення, але й без гальмування
Канцлер Фрідріх Мерц заперечив прискорений вступ України до ЄС. Чи не повторює Берлін стару помилку?
Членство в НАТО і в ЄС — принципово різні речі. ЄС — дуже комплексна спільнота, заснована на верховенстві права. Для вступу потрібно пройти 35 переговорних розділів. Поспішати з процесом, попри те що Україна ще не готова в певних сферах, не піде на користь ні їй, ні ЄС.
Але завдання — не гальмувати Україну. Як тільки певні умови виконані, процес євроінтеграції рухається далі. Україна воює за право бути європейською країною. Тому для мене очевидно: вона може стати повноправним членом європейської родини.
Корупція: краще розкрита, ніж замовчана
Особисто мене корупційні скандали в оточенні президента Зеленського дуже хвилюють. Але ще гірше було б, якби вони залишалися нерозкритими. Добре, коли корупційні справи ретельно розслідують і не йдуть на неправомірні компроміси. Ми уважно стежитимемо за вироками та наслідками.
Я можу лише закликати українське громадянське суспільство, журналістів, депутатів і опозицію продовжувати тримати ситуацію під контролем — щоб українські та європейські кошти витрачалися належним чином.
«Ми з Україною — сьогодні і завтра»
Серйозних ознак того, що кремль прагне миру, немає жодних. Це прагнення з'явиться лише тоді, коли путін усвідомить марність своїх спроб військового завоювання.
Для цього потрібне нарощування військової, фінансової та цивільної підтримки України. Насамперед — чіткий сигнал: кремль не може сподіватися, що Європа припинить підтримувати Україну в 2027 чи 2028 році. Ми з Україною — сьогодні і завтра.