Російсько-українська війна стала першим конфліктом, де дрони застосовуються у такому масштабі: сотні тисяч безпілотників задіяні протягом чотирьох років від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.
Тепер ці апарати загрожують перенести смертоносну динаміку на материкову Європу. За оцінками експертів, Росія знайшла в цьому новий спосіб тиснути на Захід.
Відставки та тривоги в Балтії
Минулого тижня прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліна пішла у відставку — після звинувачень у недостатній реакції на вторгнення українського дрона в повітряний простір країни. Розпад коаліційного уряду став прямим наслідком цього інциденту.
У середу Литва оголосила надзвичайний сигнал тривоги, закрила аеропорт Вільнюса та евакуювала парламент. Обидві країни закликали НАТО посилити протиповітряну оборону після того, як дрони перетнули кордон і вибухнули на нафтосховищі в Латвії.
Спуфінг: Москва перехоплює сигнали
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис прямо звинуватив Москву: Росія «навмисно» перенаправляє українські дрони в повітряний простір Балтії за допомогою радіоелектронних перешкод. Будрис назвав це «брудними кампаніями» — тоді як Служба зовнішньої розвідки Росії поширювала безпідставні твердження про нібито підготовку України до ударів з балтійської території.
Спуфінг — це передача фальшивих GPS-сигналів, що змушують апарат «думати», ніби він перебуває в іншому місці. Аналітик Крістіна Гейворд з Інституту вивчення війни пояснює: «Можливо, дрони відхиляються зі своїх маршрутів через російську радіоелектронну боротьбу. Це може бути випадковим, але Москва може навмисно спрямовувати дрони до балтійських держав, щоб створювати провокації і нагнітати напруженість між Україною та її союзниками».
За словами Гейворд, Москва намагається представити ці інциденти як «докази» участі держав НАТО в українських ударах по Росії — щоб у майбутньому виправдовувати власні порушення повітряного простору Балтії.
Масштаб і реальні межі дронової зброї
Микола Белєсков, аналітик з України, пояснює логіку насичених атак: «Україна використовує звичайні безпілотники, щоб перевантажити російську оборону. Але не всі БПЛА захищені однаково» — саме тому дрони-приманки найбільш вразливі до перехоплення сигналу.
Белєсков наводить показовий приклад: будинок поблизу його дому знищила крилата ракета із зарядом 500 кг тротилу — проти 50–75 кг, що може нести дрон. «Картина дещо складніша. На лінії фронту стало краще, але це не означає, що ми можемо захистити все — через брак засобів протиракетної оборони».
Минулого року Україна виробила чотири мільйони безпілотників і планує збільшити виробництво до семи мільйонів цього року. Президент Зеленський відкрито говорить про удари вглиб Росії як частину «плану перемоги» — кількість дальніх ударів з лютого зросла вчетверо.
Гнучкість проти централізації
Гейворд порівнює два підходи до дронової галузі: «Російська система глибоко централізована — добре для швидкого нарощування обсягів, але погано адаптується до мінливих потреб армії. Те, що спрацьовувало кілька тижнів тому, сьогодні може вже не діяти».
Саме ця гнучкість зробила український досвід затребуваним у Європі та на Близькому Сході. Тепер Росія опинилася перед тим самим завданням, яке роками нав'язувала Україні: захищати критичну інфраструктуру по всьому тилу, не послаблюючи фронт.